Написать сочинение - отзыв на х/ф " изгой" и сопоставить с произведением д. дефо " робинзон круз" , , это нужно на !

Комедия в пяти действиях величайшего сатирического автора России, безусловно, является вехой для всей литературы. Одно из величайших своих произведений Николай Васильевич закончил в 1835 году. Гоголь сам говорил, что это его первое творение, написанное с определенной целью. Что было самым важным, что хотел передать автор? Да, он хотел показать нашу страну без медалей, всех пороков и червоточин социальной системы России, которые до сих пор характеризуют нашу Родину.

«Инспектор» — бессмертная работа, безусловно, достойная съёмок. Это самая последняя пьеса, которая до сих пор имеет беспрецедентную актуальность. Легко читается, все имена у всех на устах. Как только Гоголь закончил писать величайшую комедию, он позаботился о том, чтобы ее можно было прочитать среди писателей. Это принесло ему большой успех и популярность. Многие из них были очень довольны.

Премьера этой комедии состоялась на следующий год после ее создания в театре Александрии. Император присутствовал на производстве, и он был очень воспринят идеей. Он принял «инспектора» с порцией самоиронии, был очень доволен, благодаря чему комедия получила билет в мир.

В мае 1836 года сатирическая комедия уже блистала на сцене Московского Малого театра. После этого Николай Васильевич стал «бунтовать», а не народ и «усадьбы» за то, что показал правду русской жизни в этой перспективе.

В апреле 1960 года была поставлена еще одна постановка, в которой участвовали не актеры, а писатели. Среди них были Достоевский Федор Михайлович, Николай Алексеевич Некрасов. Затем были спектакли в Москве, на выставке Политехники, в театре Корша, в МХАТ. Также было много выступлений на периферии.

Некоторые из зарубежных премьер состоялись в Париже, в театре «Порт-Сент-Мартен», далее — Берлин, Прага. Везде, где это имело оглушительный успех. В советское время выступали в «Ревизоре» в Ленинградском академическом театре драмы, опять же в Малом театре, и, конечно же, в театре Вахтангова, в Театре Советской Армии и т.д., и по сей день эта комедия является одной из главных частей репертуара во многих театрах.

В фильме, конечно же, был снят «Инспектор». Впервые это произошло в 1949 году, а затем в 1952 году под руководством Владимира Петрова. А в 1977 году вышел фильм Леонида Гайдая «Инкогнито из Санкт-Петербурга». Были просмотры, а в 1982 и 1996 годах.

Как видим, в комедии «Инспектор» есть месса. Это не мимо известных директоров и менеджеров. Мы, читавшие комедию Николая Васильевича Гоголя, как и его современники, смеемся над ней. Эта великая работа не может никого оставить равнодушным. Николай Васильевич, с другой стороны, как обычно, показывает жизнь целых усадеб, показывает изнутри систему существования Российской империи в целом и города в частности.

Найголовніше бачиш тільки серцем (за твором А. де Сент-Екзюпері "Маленький принц")

Французький письменник Антуан де Сент-Екзюпері (1990—1944) був пілотом, літав над Південною Америкою, над Кордильєрами, над Сахарою, прокладав нові траси, розбивався, приходив на до товаришам. Він звик дивитися на нашу Землю зверху, з висоти. Можливо, саме це до йому побачити в ній Планету людей і зрозуміти, що кожна людина — це теж окрема планета, зі своїми прикрощами, радощами, самотністю. Щоб перебороти цю самотність, з'єднати людей тонкими нитками взаємної любові, злітають у небо герої повістей "Нічний політ" і "Південний поштовий".

Незадовго до своєї загибелі Сент-Екзюпері написав сумну і глузливу казку для дітей і дорослих "Маленький принц". Юна людина пізнає світ. І при цьому зіштовхується з різними істотами — беззахисною і примхливою Трояндою, пихатим Королем, мужнім Ліхтарником, безвладним П'яницею, що не бачить нічого далі власного носа, Астрономом, заклопотаним аварією Льотчиком, мудрим Лисом, підступною Змією. І ті, хто живе на невеликих астероїдах, і ті, хто живе на Землі, насправді обертаються навколо власних проблем, дорослих і важливих. Внутрішній світ кожного — замкнутий простір, у який нелегко пробитися іншій людині, особливо — дитині. Тільки двоє розуміють, як важко часом доводиться цій "маленькій планеті": Льотчик, він же — автор, що не забув про власне дитинство, і старий самотній Лис, що навчив хлопчика осягати тендітну мудрість людських стосунків.

Спілкування з Лисом приборкує дитячу довірливу квапливість Маленького принца. Він учить хлопчика болісному мистецтву чекання. Треба готувати серце, душу до дружби і любові. Щоб зрозуміти людину, треба навчитися вдивлятися в неї, відокремлювати головне від дрібниць, прощати дрібні недоліки: адже найголовніше завжди буває приховано всередині і відразу його не розглянеш. Розставшись із Трояндою, а потім — з Лисом, Маленький принц розуміє, як боляче розривати щиросердечні зв'язки. Тому, зустрівши Льотчика, він терпляче чекає, коли під маскою зовнішньої заклопотаності з'явиться його справжнє обличчя, коли втомлена доросла людина, що стоїть на краю загибелі, побачить перед собою не просто дивну дитину, але й Людину. І зуміє на деякий час стати дитиною, зрозуміти Маленького принца і полюбити його. І коли хлопчик повертається на свою планету, Льотчик продовжує пам'ятати і бачити його — адже зірку чужої душі можна побачити не в телескоп, а тільки чуйним серцем.