Главная мысль рассказа В. Шукшина "Критики" - уважение к старшим, к людям, которые прожили не жизнь, перенесли тяготы и невзгоды. Да, они много не могут понять в нынешнее время, потому что продолжают жить в своей эпохе, им трудно перестроиться и подстроиться под новый лад, но они трудились всю жизнь, они устали и заслужили право на покой и уважение.
Содержание: Дед с внуком ходили в кино и обсуждают его содержание, отношение к фильму разное из-за разницы в возрасте. Дома у телевизора сидят родственники и тоже смотрят какой-то фильм, название которого не знают, потому что, когда включили телевизор, фильм уже шел. Дед, как и все старики, пытается порассуждать, но его не слушают. Он обижается, выпивает спиртного и устраивает скандал, его забирают в милицию. Внук плачет от жалости к деду и несправедливости.
Я перегорнула останню сторінку оповідання відомого письменника-фантаста Г. Веллса "Чарівна крамниця" і наче вступила в інший світ — буденний, звичайний і не такий цікавий. Упродовж години мене охоплювало чисте, радісне, дивовижне почуття: я потрапила у чарівну поетичну казку, від якої мені зовсім не хотілося відриватися. Адже мій світ такий не схожий на той, чарівний, казковий, у якому живе герой оповідання, маленький Джип.
Там все цікавить, чарує, вабить: чародій-продавець, який дістає з-за вуха й з рота кришталеві кульки, порцелянова рука з колодою чарівних карт, такий самий незвичайний капелюх і чарівні дзеркала. А які чудові іграшки! Лялька, що плаче, як жива: "Яйце є — яйця нема", коник-гойдалка, стійкі олов'яні солдатики, чарівні поїзди, що рухалися без пари й пружини. Це неповторний світ дитинства, світ незабутньої чарівної казки, у яку веде нас письменник.
Герберт Веллс якось зазначив: "Має право називатися справжнім письменником лише той, хто може навчити чого-небудь своїх сучасників, хто краще бачить навколо і більше бачить попереду. Я завжди згоден думати, що я усе-таки такий".
Письменник має рацію. Своїм прекрасним оповіданням "Чарівна крамниця" він вчить нас бути людяними, безпосередніми, любити й шанувати людей, бачити й розуміти прекрасне в людях і навколишньому світі. Нарешті, вірити в диво, мріяти, сподіватися, що світ стане добрішим, досконалішим, прекраснішим, гуманнішим!
І хоч світ дитинства дуже швидкоплинний, проте він стає нам духовною опорою у подальшому житті. Я переконалася в цьому, читаючи оповідання "Чарівна крамниця".
Перегорнуто останню сторінку. Закрито книжку. Але на цьому не закінчується моє знайомство з письменником.
Світ фантастики, пригод я ще буду відкривати для себе в багатьох його чудових творах. Зустріч з моїм улюбленим письменником — для мене завжди радість і свято.
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Сочинение на тему "путь васи к добру и правде" из повести "дети подземелья"