Напишіть листа президентові україни з пропозиціями , як можна поліпшити життя дітей в нашій країні. іть будь !

Життя дітей в україні варто поліпшити. шановний петро порошенко, зочу звернутись до вас з прохальний листом для кращого життя в нашій країні. в першу чергу я б хотіла звернути вашу увагу на дітей. дітей-сиріт, інвалідів, дітей які дійсно потребують вашої . для особливих дітей хотілося б надати матеріальну , яку нажаль ви ніби надаєте але не в ту сторону, а собі в карман. напевно це дуже дивно звучить але для всіх дітей повинна бути безкоштовна медична , якої нажаль зараз немає. а також безкоштовне навчання і відповідний рівень навчання. писати можна багато але ви самі це все знаєте, просто нехочете втілювати це все у реальні

Добрий день(яущо прзднт україни),петро порошенко! я звертаюся ждо вас з питанням поліпшення життя дітей в нашій країні.хочу надати вам деякі пропозиції,сподіваюся ви їх втілите в життя.отже,переше що потрібно зробити -рівність між дітьми: бідними і багатими ,здоровими і ні на другому місці має бути будівля дитячих майданчиків ,парків з атракціонами,приміщення для розвитку дітей . я дуже сподіваюся ,що ви прислухаєтесь до моїх слів.дякую вам за увагу і допобачення!

Мій дідусь Іван сидить на чолі великого овального столу у просторій залі свого будинку. За цим столом щороку збирається його велика родина на сімейні урочистості. Діти, онуки, правнуки… Всі ми вважаємо за велику честь знаходитися в цьому домі за одним столом. Сьогодні діду виповнилося 85 років. Він гарний: високий, ставний, з абсолютно сивою, але пишною шевелюрою, яскравими синіми очима. Одягнений у модний джемпер та дорогі джинси, замість краватки на ньому елегантна шийна хусточка, яка надає йому трохи легковажного, богемного вигляду.

Мій дід – успішна людина, але для цього йому прийшлося долати чималі труднощі.  Все, що він має, заробив своїми власними зусиллями, без участі «сильної волохатої руки». Він народився у глухому далекому селі, де не було ні електрики, ні радіо, ні навіть книжок  – взагалі нічого не було, окрім горя та злиднів. Йому було лише 5 років, коли почалася Велика Вітчизняна війна. Батько пішов воювати та й загинув на війні,  залишивши сиротами чотирьох дітей. Напевно, зайве буде розповідати, як важко йому прийшлося у житті, він зазнав і голоду, і холоду, і нестатків.  

Та була в нього одна риса, яка й стала запорукою його життєвого успіху: наполегливість у досягненні своєї мрії. А мріяв тільки про одне – вивчитись. З свого Богом забутого села помандрував він до далекої незнайомої Москви. І там якимось чудом вступив до інституту. Вчитися було страшенно важко. Але здолав і науку. А потім почав працювати за фахом. Чесно працював. Він каже, що це й виявилося найскладнішим – бути завжди чесним і послідовним, ніколи не ставати на хибний шлях, приймати правильні рішення, не шкодувати себе, віддаватися обраній справі. Ось тоді й почав приходити успіх.  

Отже, якщо спитати мого діда, в чому  полягає його життєвий успіх, він вам скаже: працюй і не шукай легких шляхів. Все дуже просто.

   Можна написати про постатей, що здолали життєві труднощі так:

   Україні відомо чимало постатей, що подолали життєві труднощі. Наприклад, українські письменники. Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко. Всі ці люди мали складну долю. Тарас Шевченко виріс у небагатій родині, був кріпаком. За свою нескоренність потрапив у тюрму. Але не здався та повернувся до життя. Це – людина з великої літери. Він мав складні випробування в житті. Але подолав їх та зміг зі своїм болем минулого жити далі. Чимало історично відомих людей мали складні долі. Це і князь Ігор, і Богдан Хмельницький. Ніколи не можна здаватися, завжди слід рухатись лише вперед. Приклади видатних постатей підтверджують цю думку.