Добрые люди! прошу читатель в первый день прочитал 1//15 часть книги, а во 2 день на 2//5 части больше, чем в 1 день.какую часть книги читатель прочитал за 2 дня? зарание !

пусть вся книга х, тогда в первый день читатель прочитал 1/15х, а во второй день, 1/15х+2/5х, 

за два дня: 1/15+1/15+2/5=8/15

Дано: n = 245 a₁ = 11 n₇ - ? имеем арифметическую прогрессию с неизвестной пока разностью d. пусть x = d, тогда при условии, что вася за 7 дней должен решить    все из суммы членов арифметической прогрессии: sn = (2*a₁+(n-1)*d)*n/2; s₇ = (2*11+6*x)*(7/2)= (11 + 3*x)*7 но вася, возможно, за 7-ой день не решил необходимое число . тогда: (11+3*x)*7 > =245 77+21*x > =245 21*x> =168 x> =8 берем ближайшее: x = d = 8. получили: за 6 дней вася решит : s₆ =  (2*11+5*8)*(6/2)= 186 значит, за последний день вася решил 245-186=59 . молодец.

Пошаговое объяснение:Ми знаємо тепер, хто був той "людський хлопець", що зачарував своєю грою, а далі й закохав у себе дочку лісу, ніжну красуню Мавку. То — Лукаш, син селянки-вдови, небіж доброго і мудрого дядька Лева. У драмі не подано передісторії життя Лукаша, бо в цьому не було потреби. Початок його життя в творі збігається з першими кроками від дитинства до юності. Він з'являється біля лісового озера одного святкового дня на ранній провесні в супроводі свого дядька. Вся істота Лукаша, як і природа навкруги, переживала ту прекрасну пору цвітіння, коли серце переповнене мріями про щастя, а весь світ здається невимовно прекрасним. Хочеться жити і славити життя. І Лукаш славить його ніжним співом сопілки, яку він щойно вирізав і змайстрував у приозерних очеретяних зарослях.

Із самого початку поетеса підкреслює неабияку музичну обдарованість юнака. Як за народною легендою перелітні птахи приносять на крилах тепло, так Лукаш своїм співом пробуджує в природі буяння життя. На спів його сопілки "спочатку на вербі та вільхах замайоріли сережки, потім береза листом залепетала. На озері розкрились лілії білі і зазолотіли квітки на лататті. Дика рожа появляє ніжні пуп'янки".

Духовний світ Лукаша розкривається у його портреті. "Лукаш,— пише Леся Українка,— дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий і стрункий, в очах ще є щось дитяче; обраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна; сорочка "на випуск" мережана біллю, з виложистим коміром, підперезана червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки; свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку".