1. Чем отличаются культура и наука Востока и Запада?2. Назовите известные произведения Кан Ювэя.3. Что вы знаете о культурном развитии Китая з Новое время?4. Какие научные школы существовали в Японии в Новое время?5. Каковы особенности развития турецкой культуры?6. Назовите характерные черты персидской культуры.7. Какие идеи поднимали идеологические лидеры стран Востока в концеXIX в.? Счем это связано?​

2 Книга о Великом Единении, опубликованной в 1867 году, в которой Кан Ювэй высказывал мысли, что человечество может избавиться от страданий путём организации идеального государственного строя.

Прости 4 не знаю

5 течение последних нескольких веков турецкий язык подвергся существенному влиянию персидского и арабского языков, в связи с чем количество заимствованных из этих языков слов достигало временами 80 % турецкой лексики. До XX века существовал литературный язык Османской империи, достаточно сильно отличавшийся от разговорной турецкой речи — османский язык. Пантюркисты (в частности, И. Гаспринский) в конце XIX — начале XX вв. издавали журналы и газеты на языке, постепенно очищавшемся от заимствований, хотя и отличном от современного турецкого языка. Новый язык пропагандировали младотурки.

Объяснение:

Там в картинках ответ на 1 3 4 и 7

Відповідь:

Мистецтво грецьких міст Північного Причорномор'я (VII ст. до н. е.— III ст. н. е.)

 

Поряд зі скіфською культурою на півдні українських земель розквітла надзвичайно багата культура грецьких античних міст. Найвизначнішими серед них були Ольвія, Херсонес, Феодосія, Пантікапей, Тіра.

Мистецтво Північного Причорномор’я поєднало в собі елементи грецької, римської та місцевої культур. Історію його розвитку можна поділити на два періоди: в перші століття існування причорноморських міст у їхній культурі переважав грецький художній стиль, але за часів розквіту Боспорського царства творчість місцевих митців стала вирізнятися надзвичайно яскравою самобутністю.

Унікальним архітектурним творінням Пантікапея є Царський курган (IV ст. до н. е.) — усипальня боспорського володаря, імовірно Левкона І, знайдена 1837 року. Під час розкопок жодних скарбів там не виявилося: могилу було пограбовано ще за давніх часів. Проте сама споруда по праву увійшла до переліку найвизначніших шедеврів архітектурного мистецтва. Окрім чудового інженерного рішення будівлі, митець надав їй глибокого філософського змісту: вузьке склепіння входу до поховання зведене під кутом. Тож до склепу шлях видається коротким, «як швидкоплинне життя людини», а зворотний — нескінченно довгим і нагадує про неможливість повернення з потойбічного світу.

Архітектура Північного Причорномор’я має певні особливості. Здебільшого як будівельний матеріал тут використовувалися місцеві вапняк та камінь, а мармур привозили з грецьких земель. Найкраще збереглися до нашого часу захисні споруди. Серед найцікавіших пам’яток такого роду — міцні фортечні стіни Херсонеса, викладені з великих кадрів щільного вапняку. Ретельна обробка каменю, продумане розташування башт і брами дозволяють уважати цю пам’ятку одним із найвизначніших витворів античної архітектури. Будівлі храмів, базилік, театрів не збереглися, але про їхню колишню значущість свідчать знахідки окремих частин, зокрема руїни базиліки, так званого «монетного двору» Херсонеса тощо. Особливого розвитку набула пантікапейська архітектурна школа. Створені її зодчими громадські, культові та поховальні споруди помітно відрізнялися від еллінських.

Пантікапей

Херсонес

Фреска склепу Деметри (фрагмент). Керч. Крим

Портрет Юнака. Херсонес. Крим

Надгробок. Пантікапей. Крим

З архітектурою Північного Причорномор’я нерозривно пов’язаний живопис, зокрема розписи поховальних споруд. Ці твори, виконані в техніці фрески, надзвичайно гарні і становлять велику художню цінність, адже переважна більшість грецьких фресок не дійшла до нашого часу. У настінних розписах художники часто використовували прийом імітації кладки стін із кольорового мармуру (білого, чорного й червоного). На малюнках присутні ошатні рослинні орнаменти, а також міфологічні, батальні та побутові сцени. У живописі Причорномор’я переважають світлі тони: рожевий, блакитний, блідо-зелений, жовтий. Твори місцевих художників вирізняються цікавими сюжетними композиціями, чудовим кольоровим рішенням і вражають реалістичністю образів, зокрема в портретах, виконаних у техніці енкаустики*. Також про високий рівень розвитку образотворчого мистецтва античних міст півдня України свідчать вишукані мозаїки будинків та храмів Херсонеса, Ольвії.

Значення монументальної скульптури в античному мистецтві дуже велике, але в художній культурі Північного Причорномор’я воно значно скромніше. Монументальна скульптура представлена переважно в рельєфі. Скульптурні пам’ятки, знайдені під час розкопок Ольвії, Херсонеса й Пантікапея, головним чином є привізними витворами грецьких або римських митців. Талант причорноморських скульпторів більш яскраво виявився в коропластиці**. Теракотові фігурки Афродіти,

Деметри, Кори-Персефони й інших божеств служили окрасою храмових інтер’єрів та будинків заможних городян. Ці витвори відрізняються від грецьких: боги й люди зображені місцевими митцями реалістичніше, живіше.

Дослідження мистецтва античних міст півдня України показує, що воно є однією з важливих ланок в історії світової художньої культури. Безумовно, це мистецтво було знайоме й нашим пращурам — праслов’янським племенам, які населяли береги Дніпра, відомого за часів античності як Борисфен.

*Енкаустика — техніка живопису фарбами, замішаними на воску, що накладаються та закріплюються за до нагрівання. **Коропластика — різновид дрібної пластики, виготовлення жіночих фігурок із випаленої глини, воску, поширене у Стародавній Греції.

Образотворче мистецтво Київської Русі

Історія художньої культури України неможлива без такої яскравої сторінки, як доба Київської Русі. Вона має велике значення, адже впродовж існування цієї держави було закладено основу української культури. Окрім слов’янських традицій, творчість давньоруських митців зазнала значного впливу культур сусідніх народів, зокрема провідної ранньосередньовічної християнської держави — Візантії. Особливо це помітно в архітектурі, монументальному живописі й іконописі Київської Русі.(много текста но негрусти :)

Пояснення:

Моя любимая организация литературного произведение это фильм "Ромео и Джульетта" 1996 года. Я люблю это фильм из-за того, что он в точности следуя цитате из пролога пьесы («Их жизнь, любовь и смерть и, сверх того, мир их родителей на их могиле на два часа составят существо разыгрываемой пред вами были».) Актёры у главных ролях  — юный Леонардо ДиКаприо и Клэр Дэйнс, они прекрасно выписались и сыграли эти роли.

Снявший эту экранизацию режиссер Баз Лурман, до того как заняться кино, ставил оперы и мюзиклы. И к шекспировскому тексту он применил довольно частый в современном театре прием — перенес действие в наше время. Так мелодрама из итальянской жизни XVI века превратилась в настоящий гангстерский триллер о войне двух мафиозных кланов, рейвах, запретной любви и волшебных таблетках (тем, кто любит более традиционные экранизации классики, рекомендуем «Ромео и Джульетту» 1968 года, снятых Франко Дзеффирелли).

При этом сам шекспировский текст Лурман бережно оставил почти без изменений. А еще добавил в кадр многочисленные отсылки к шекспировской биографии и библиографии. В начале Ромео и Бенволио играют в бильярд в «Театре „Глобус“» — так называлась площадка, где ставили Шекспира при его жизни. На рекламных билбордах цитаты из «Бури», «Генриха VI» и «Двух веронцев».

Источник: КиноПоиск и собственные мысли