Какие бывают симфонические оркестры

Все   знизу
↓↓↓
↓↓↓
↓↓↓
↓↓↓

Requiem aeternam - Реквием этернам - Покой вечный
Kyrie eleison - Кирие элейсон - Господи, помилуй
Dies irae - Диес ире - Дни гнева
Tuba mirum - Туба мирум - Чудесная труба
Rex tremendae majestatis - Рекс тременде мажестатис - Царь потрясающего величия
Recordare, Jesu pie - Рекордаре, Джесу пие - вспомни, Иисус милосердный
Confutatis maledictis - Конфутатис маледиктис - Посрамив нечестивых
Lacrimosa dies illa - Лакримоза диес илла - Полон слёз тот день
Domine Jesu Christe - Домини Джесу Кристе - Господь Иисус Христос
Hostias et preces - Остиас эт прецес - Жертвы и мольбы
Sanctus - Санктус - Свят
Benedictus - Бенедиктус - Благословен
Agnus Dei - Агнус Деи - Агнец Божий
Lux Aeterna - Люкс этерне - Вечный свет

Разом із Бедржихом Сметаною, Антонін Дворжак вважається чільним представником чеської композиторської школи. Його творча спадщина охоплює різні жанри — симфонії (найвідоміша — мі мінор «З нового світу» op. 95, 1893), струнний квартет, опери (найвідоміша — «Русалка»), симфонічні поеми, пісні, меси, фортепіанні твори та інструментальні концерти, зокрема найвідоміший — віолончельний концерт сі мінор op.103, про який Й. Брамс писав наступне: «Якби знав, що віолончель здатна до таких речей, сам написав би цей концерт»

Дворжак широко використав жанрові й ритмоінтонаційні особливості чеського й моравського музичного фольклору. Риси національної самобутності виявилися в комічній опері «Король і вугляр», патріотичному гімні «Спадкоємці Білої Гори» для хору й оркестру й вокальних «Моравських дуетах»; особливо яскраво національний характер відчуємо в «Слов'янських танцях» (спочатку для фортепіано в 4 руки, пізніше для оркестру, й інших інструментів) і «Слов'янських рапсодіях».

Могила А. Дворжака на Вишеградському кладовищі в Празі

Ряд творів Дворжака присвячені історичному минулому Чехії й національно-визвольних устремлінь народу; серед них — ораторія «Свята Людмила», «Гуситська увертюра», музика до спектаклів драматичного театру, у тому числі до п'єси «Йозеф Каетан Тил». Опери Дворжака поряд з операми Б. Сметани становлять основу національного музично-театрального репертуару.

Найціннішим внеском у світову музичну культуру є симфонії Дворжака, що заклали фундамент національного симфонізму, концерт для віолончелі з оркестром і камерно-інструментальні твори (тріо «Думки»). Багато творів Дворжака приваблюють життєрадісністю, теплим ліризмом, м'яким гумором, відбивають картини чеської природи й побуту. Своєрідний світ чеських казок і легенд розкривається в симфонічних поемах «Водяний», «Напівзоряниця» й ін.

У Празі працюють товариство та музей його імені (з 1932). У Нелагозевесі в будинку, де народився Дворжак, також відкритий музей. Ім'я Дворжака носить один із празьких квартетів.