Відповідь:
Пояснення:
1 Стос. до давньогрецької або давньоримської культури, мистецтва, суспільного ладу і т. ін. На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові, наче античні вази (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 406); — Я дуже задоволений, що моїм синам школа прищепила любов до античних авторів (Письменники зблизька, 1958, 59); У Північному Причорномор'ї розвивалася антична культура, що збагатила культуру місцевих племен, які донесли її кращі традиції аж до часів КиївсПрибутковий ордер — первинний документ, який застосовують для обліку матеріальних цінностей, що надходять від постачальників або після перероблення на склад підприємства, організації чи установи. Прибутковий ордер виписують в одному примірнику і використовують для кількісно-сумарного обліку матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство. Надходження готівки в касу оформляють прибутковим касовим ордером. Платникові готівки видається квитанція[3].
2 Меморіальний ордер — розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунку платника і внутрішньобанківських операцій.
3 Лицарство виникло у франків у зв'язку з переходом у VIII ст. від народного пішого війська до кінного війська васалів. Піддавшись впливу церкви та поезії, воно виробило моральний та естетичний ідеал воїна, а в епоху Хрестових походів, під впливом виниклих тоді духовно-лицарських орденів, замкнувся у спадкову аристократію, що усвідомлювало себе міжнародним військовим орденом. Посилення державної влади, перевага піхоти над кіннотою, винахід вогнепальної зброї та створення постійного війська до кінця Середньовіччя перетворили феодальне лицарство в політичний стан титулованої знаті.
4 Кульмінаційний момент бурхливого розвитку української культури готувався поступово упродовж попередніх століть завдяки формуванню основного класичного фонду українського фольклору в усьому розмаїтті йога жанрів, розвитку музичного виконавства та освіти, що зумовило зростання професіоналізму в різних галузях музичної культури. Вокально-хорова та інструментальна музика були невід'ємними складовими тогочасної театральної культури - шкільної драми і вертепу. У театрі, професійній музиці яскраво виявився стиль бароко, а наприкінці XVIII ст. - класицизм.
5
Карл Філіпп Емануель Бах
Березовський Максим Созонтович
Людвіг ван Бетховен
Луїджі Боккеріні
Бортнянський Дмитро Степанович
6
Точно етимологія терміну «бароко» не визначена й досьогодні, але найпопулярніша версія — від португальського «perrola barroca», тобто «перлина неправильної форми», що дуже влучно характеризує стиль. Під бароко розумілося щось примхливе, часом навіть до дивацтва, чудернацтва. Найбільше розповсюдилося в Італії у XVI та XVII століттях. Назва була придумана естетами XVIII ст. як глузлива, далі успадкована художньою критикою XVII ст., що вважала цей напрямок кризою стилю, занепадом краси та гарного смаку. Але з часом термін «бароко» втратив негативний підтекст і став використовуватися для визначення цього художнього напрямку, якому притаманні вибагливість, химерність, ошатність, складні динамічні форми
7
Представниками цього стилю є Пітер Пауль Рубенс, Антон ван Дейк (Фландрія), в живописі: Кортона, Караваджо, в архітектурі Лоренцо Берніні (Італія), Бартоломей Растреллі (Росія), в літературі: Педро Кальдерон (Іспанія), Агріпа д'Обіньє (Франція), Михайло Ломоносов (Росія), в музиці період бароко тривав з 1600 до 1750 рр ...
8
Майже головним словом доби рококо було слово «примха» (каприз). У мистецтві визначається легкими, нервовими, ніжними та химерними формами («грайливе» рококо). Він виявився насамперед у розплануванні і декорації інтер'єру (палаців, церков, костьолів). В добу рококо скульптура (переважно поліхромна) стала істотною частиною архітектурної композиції, а орнамент (зокрема у різьбі) набрав форм мушлі («rocaille»). У добу рококо широко розвинулося мистецьке ремесло — ткацтво, ювелірство, порцеляна, меблі, гобелени
9
Для класицизму характерна орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною, гідною наслідування. Теоретичним підґрунтям класицизму була антична теорія поетики і насамперед «Поетика» Арістотеля, теоретичні засади якого втілювала французька «Плеяда» (XVII ст.). У виробленні своїх загальнотеоретичних програм, особливо в галузі жанру і стилю, класицизм спирався і на філософію раціоналізму.
10
Філософський напрям романтизму, сформувавшись майже одночасно в Англії і Німеччині в другій половині 80-х років XVIII ст.,
П. И. Чайковский. «Детский альбом»
Полька
Жанр: Фортепианная миниатюра в си-бемоль мажоре из цикла «Детский альбом», ор. З9.
Это одна из наиболее популярных пьес цикла. Веселый танец, полный изящества; лишь в средней части тема, перешедшая в нижний регистр, выступает нарочито грубовато, с задорным юмором. Звучание мелодии дополняется непрерывным гармоническим развитием; партия правой и левой руки воспринимаются не как мелодия и аккомпанемент, а как единое целое.
Пьеса, как и большинство пьес «Детского альбома», очень легко воспринимается буквально с первого раза, и после всего одного прослушивания, расставаясь с нею, уносишь в сердце ее очаровательный грациозный мотив. Констатировать это легко - труднее определить, за счет чего композитору удалось достичь этого эффекта. ответ на этот вопрос требует того, чтобы внимательнее присмотреться к тому, как пьеса построена, как она сконструирована.
«Строительный материал» «Польки» очень прост. Одно это делает ее легко запоминающейся. Можно говорить о музыкальной теме, которая лежит в ее основе. Мелодическое зерно пьесы – первый такт. Далее вся она построена на этом мотиве, он формирует тему, причем ее развитие необычайно естественно: мелодия поднимается вверх, звучит как бы вопросом (первые два такта) и затем спускается – ответ (вторые два такта). Так строится первое предложение периода. Во втором предложении мотивы те же, но происходит поворот в тональность доминанты. Этот раздел повторяется дважды, составляя первую часть пьесы. Повторение, которое указано композитором знаком репризы, необходимо выполнять, поскольку, если этого не сделать, будут нарушены пропорции всей пьесы.
В первой части пьесы мелодия помещена в верхнем голосе, а левая рука исполняет аккомпанемент - простой и совершенно традиционный для музыки подобного рода.1 В средней части, наоборот, мелодия звучит в нижнем голосе, тогда как аккомпанемент передан правой руке. Третья часть (реприза), в которой мелодия возвращается в верхний голос, во втором своем предложении отходит от буквального повторения музыки первой части. Это сделано для того, чтобы привести пьесу к завершению в основной тональности: окончание первой части, естественно, модулировало, наоборот, из основной тональности в другую – доминантовую, чтобы у пьесы было развитие. Эти гармонические приемы совершенно обычны и не дают никакого повода для какого-то более специального обсуждения. Обычность и естественность как раз и делают эту пьесу легко воспринимаемой; отсюда ее необычайная популярность, особенно в детском музыкальном образовании.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Где в современном мире используют музыку моцарта?