Билет No 21. Спеть гамму е-moll гармонический2. Ступени: I - VII# - || -|- IV - VI - V- VII#- |3. Интервалы с разрешением: ч5, ум7, ум5, ум4I VII# VII# VII#4. Последовательность: t5/3 – s6/4 - t5/3 – s6 - K6/4 – D7 - t5/35. От звука «е» вверх: м3, ум5/3, D6/5, вниз; ч4, Б6, D656. Буквенное обозначение звуков и тональностей. Знаки альтерации.Правило записи ключевых знаков.​

Франц Петер Шуберт — австрійський композитор, один з основоположників романтизму в музиці, автор близько 600 вокальних композицій, дев’яти симфоній, а також великої кількості камерної та сольної фортепіанної музики. Народився Шуберт 31 січня 1797 в передмісті Відня в багатодітній родині. З дитинства захоплювався музикою: він грав на скрипці, фортепіано. З шести років він навчався в парафіяльній школі Ліхтенталь. З семи років він брав уроки гри на органі у капельмейстера Ліхтентальської церкви. У 1808-1812 Франц співав в імператорській Придворної капелі під керівництвом видатного віденського композитора і педагога Антоніо Сальєрі, який, звернувши увагу на талант хлопчика, почав навчати його основам композиції. До 17 років Шуберт уже був автором фортепіанних п’єс, вокальних мініатюр, струнних квартетів, симфонії і опери «Замок диявола». Працюючи помічником вчителя в школі свого батька (1814-18), Шуберт продовжував інтенсивно складати. Першу популярність композитор Шуберт відчув в 1816 році після написання балади «Лісовий цар». Подальша творчість Шуберта ще більш розкрила його мелодійний талант. Особливо відзначені пісні, симфонії Шуберта з збірок «Прекрасна мельничиха», «Зимовий шлях». «Серенада» Шуберта зі збірки «Лебедина пісня», а також пісні «Притулок», «Біля моря» здобули світову популярність. Деякі твори, наприклад, незакінчена симфонія Шуберта (сі мінор), велика симфонія і інші, є продовженням музики Бетховена. Великий композитор написав близько 600 композицій. Вальси Шуберта складають велику частку серед 400 танців, написаних для гри на фортепіано в 4 руки. Не дивлячись на це, майже все життя Франц Шуберт відчував брак коштів. У 1820-х роках у Шуберта почалися проблеми зі здоров’ям. У грудні 1822 року композитор захворів, але після перебування в лікарні восени 1823 року його здоров’я покращилося. З 1826 по 1828 роки Шуберт жив у Відні, за винятком короткого перебування в Граці. 26 березня 1828 року Шуберт дав свій єдиний публічний концерт, який мав великий успіх. Тим часом були надруковані його численні пісні і фортепіанні твори. Помер Шуберт 19 листопада 1828 року на 32 році життя від тифу після двотижневої лихоманки.

Биография Высоцкого

Высоцкий Владимир Семёнович (1938 – 1980) – советский поэт, певец, актер, лауреат Государственном премии СССР.

Детские годы

Владимир Высоцкий родился 25 января 1938 года в Москве в семье военного. Раннее детство будущего поэта в тесной коммунальной квартире. В 1941 – 1943 годах, во время Великой Отечественной войны, Владимир с матерью находились в Оренбургской области в эвакуации. С 1947 года Высоцкий живет у отца в Германии. В конце 1949 году возвращается в Москву.

Обучение, первые роли

В 1953 году Высоцкий становится участником драмкружка, под руководством артиста МХАТа В. Богомолова. В этом же году поэт создает свое первое стихотворение – «Моя клятва».В 1955 году Владимир Семенович оканчивает школу и поступает в Инженерно-строительный институт в Москве. Через полгода он бросает институт, решив поступить в театральный.В 1956 году Высоцкий, биография которого резко сменила направление, поступает на актерское отделение Школы-студии МХАТ. В 1959 году Владимир Семенович дебютировал в театральной постановке (Порфирий Петрович в «Преступлении и наказании») и киноленте (фильм «Сплетницы»).

Актер и музыкант

Окончив обучение, с 1960 года Владимир Семенович работает в Драматическом театре им. Пушкина в Москве. В 1961 году Высоцкий пишет свою первую песню – «Татуировка».Немного проработав в Театре миниатюр, Владимир Семенович устраивается в Театр драмы и комедии на Таганке. В 1968 году выходит первая пластинка музыканта – «Песни из кинофильма «Вертикаль»».В 1970 году в личной жизни Высоцкого произошло важное событие – поэт женился на актрисе Марине Влади, ставшей его третьей женой и музой. Осенью 1971 года в театре на Таганке Владимир Семенович дебютировал со своей известнейшей ролью – принца Гамлета из одноименной трагедии Шекспира.

Последние годы

В феврале 1978 года Высоцкому присвоили высшую категория вокалиста-солиста эстрады. Гастролируя с труппой театра на Таганке, Владимир Семенович побывал в Болгарии, Франции, Германии, Югославии, Канаде, США, Польше, Мексике, Венгрии, на Таити.В краткой Высоцкого биографии стоит упомянуть, что в последние годы жизни актер пристрастился к наркотикосодержащим препаратам, много курил, выпивал. В 1979 году, во время выступления в Бухаре, у Владимира Семеновича случилась клиническая смерть.18 июля 1980 года Высоцкий последний раз сыграл роль Гамлета. Через неделю, 25 июля 1980 года Высоцкий умер от сердечной недостаточности. Похоронили поэта на ваганьковском кладбище в Москве.