Объяснение:
Піднімаючи сьогодні проблему українського модерну як важливого етапу в історії вітчизняного образотворчого мистецтва, маємо серед його творців у першу чергу назвати таку величну постать, як Олена Кульчицька. Митець визначного таланту і великої творчої енергії. Завдяки високій ідейності своєї мистецької творчості, народності і реалізму Кульчицька здобула велику популярність і любов громадськості.
Олена Львівна прожила довге творче життя. Прийшла вона на світ у містечку Бережанах 15 вересня 1877 року в родині відомого галицького правника Лева Кульчицького та Марії з дому Стебельської. Свої дитячі та юнацькі роки вона провела серед західноукраїнських трудящих. Життя рідного народу цікавило її не тільки як художницю, а й як громадського діяча та дослідника.
Художниця збагатила новітнє образотворче мистецтво у жанровому відношенні, розширила його тематику, відродила техніку офорту, деревориту, ліногравюри, залишивши самобутній спадок майже в усіх різновидах графічного мистецтва. Працювала у портретному, жанровому, пейзажному, релігійному малярстві. Займалася художнім ткацтвом, проектуванням та моделюванням одягу, створювала ескізи для кераміки, килимів, працювала в емалі, металі, скульптурі малих форм. Схильна до експериментування та новаторства, художниця привнесла в українське образотворче мистецтво свіжі ідеї та естетику нових течій західноєвропейського мистецтва – модерну та експресіонізму, надавши їм у своїй творчості національного колориту.
Олена Кульчицька – людина і мистець європейського світовідчуття, освіти та виховання.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
2 вопрос нужно взять 6 произведений
Музыке Шопена присущи лиризм, тонкость в передаче различных настроений; его произведения отличаются широтой национально-фольклорных и жанровых связей. По-новому истолковал многие жанры: возродил на романтической основе прелюдию, создал фортепианную , опоэтизировал и драматизировал танцы — мазурку, полонез, вальс; превратил скерцо в самостоятельное произведение. Обогатил гармонию и фортепианную фактуру; сочетал классичность формы с мелодическим богатством и фантазией.
2 концерта (1829, 1830), 3 сонаты (1828-44), фантазия (1841), (1835-42), 4 скерцо (1832-42), экспромты, ноктюрны, этюды и другие произведения для фортепиано; песни. В его фортепианном исполнении глубина и искренность чувств сочетались с изяществом, техническим совершенством.