1. ответить на вопросы (ответы должны быть подробными, содержать необходимые поянения хотя бы на одну страничку к какому классу или слою общества вы хотели бы принадлежать? какими сдвигами в сознании нашего общества обьясняется тот факт, что в 1960-х все мечтали стать космонавтами, а сейчас – бизнесменами? только высокими бизнесмена, или есть более серьезные причины?

Кнопка, как всегда ваши вопросы и спорны. мои предки принадлежали к классу, который был истреблен известным всем "совковским фошыстом" сталеным (извините отступление). и им не пришлось позавидовать. каждый хочет быть как можно богаче, но к богатству тоже нужно относиться с осторожностью. нужно быть богатым в меру и с наименьшими кражами (говорю это в нашей коррупционной стране). нет, не только высокие доходы объясняют смену приоритетов. ее объясняет простая человеческая алчность к деньгам. люди всегда хотят быть как можно богаче, как можно влиятельнее и респектабельнее. но режимы тогда и сейчас в корне отличаются. разгадка проста: во времена бизнесменом просто нельзя было быть. больше того, не только быть, но и мечтать было довольно опасно для жизни. гражданские права были уничтожены вместе с правом на свободную мысль. а кто может быть романтичнее (в представлении партии) космонавта? поэтому и заставляли людей мечтать о космосе. сейчас такого давления нет, поэтому человек может желать, что ему вздумается. вот и просыпаются человеческие инстинкты к богатству.

Для тих, хто мене знає, ця вправа – моя своєрідна «візитна картка». У ній – те, у що я щиро вірю, як відчуваю світ, як знаходжу шлях до щирих почуттів дітей і роблю будь-яку шкільну тему для них актуальною. Її умовна назва – «Рецепт гарного настрою». Чому умовна? Тому що для кожного уроку рецепт буде свій.

Музика, смак, запах, колір можуть міняти настрій людини. Наші органи чуття – основа особистого досвіду. Для з’ясування цього феномена пропоную учням придумати власний рецепт поняття, пов’язаного з провідною темою уроку.

Наприклад, ви вивчаєте роман Е.Портер «Полліанна» – запропонуйте учням придумати рецепт радості або рецепт гарного настрою. Для цього потрібно заповнити таблицю, вписуючи по одному-два-три слова, які необхідно пригадати, щоб відчути всіма органами чуття стан гарного настрою. Що діти можуть писати?

Смак гарного настрою – шоколад, персик, торт, піца.

Запах – квіти, парфуми.

Колір – жовтий, зелений, рожевий, золотий.

Звук – шкільного дзвінка на перерву, довгоочікуваної СМС-ки, звуки гітари.

Вивчаєте вірш Г.Сковороди «De libertate» – напишіть разом з дітьми рецепт свободи.  І тут уже будуть інші відповіді – не такі, як в рецепті радості.

Смак свободи, на думку дітей, – це смак чистої джерельної води.

Запах – ранкового лісу, моря.

Колір – блакитного неба, де літають птахи.

А звук свободи, напишуть сучасні дев’ятикласники, – це звуки гімну України або вітру на вершині гори.

Далі – від особистого переживання свободи – підемо до розуміння свободи українським мандрівним філософом.

Завдяки такій простій вправі зробимо тему уроку актуальною. Адже справжня актуальність народжується від власного досвіду, особистої значущості для дитини. Наші сенсорні канали (очі, вуха, ніс, язик, шкіра) – це двері в безмежний світ пізнання.

Ми з дітьми писали рецепт щасливого дитинства (В.Винниченко «Федько-халамидник», М.Твен «Пригоди Тома Сойєра»), щастя (М.Метерлінк «Синій птах», О.Стороженко «Скарб»), миру (Г.Бьоль «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…»), рецепт від самотності (вивчаючи твори письменників-модерністів), рецепт гармонії з навколишнім світом (вивчаючи пейзажну лірику будь-якого поета, доби, пори року).

Скворец у всякого талант есть свой; но часто, на успех прельщаяся чужой, хватается за то иной, в чем он совсем не годен. а мой совет такой: берись за то, к чему ты сроден, коль хочешь, чтоб в делах успешный был конец. какой-то смолоду скворец так петь щегленком научился, как будто бы щегленком сам родился. игривым голоском весь лес он веселил, и всякий скворушку хвалил. иной бы был такой доволен частью; но скворушка услышь, что хвалят соловья, - а скворушка завистлив был, к несчастью, - и думает: "постойте же, друзья, спою не хуже я и соловьиным ладом". и подлинно запел, да только лишь совсем особым складом: то он пищал, то он хрипел, то верещал козленком, то непутем мяукал он котенком; и, словом, разогнал всех птиц своим пеньем. мой милый скворушка, ну что за прибыль в том? пой лучше хорошо щегленком, чем дурно соловьем.