Почему некоторыми правами граждане рф могут пользоваться только по достижении совершеннолетия?

Россия - это страна, в которой культура является неотъемлемой частью государства. Культура в нашей стране развивалась на протяжении веков. Её развитие до сих пор не остановилось. Современная культура продолжает свой путь развития. Культура имеет как положительные, так и отрицательные черты.  

Объяснение:

Положительные черты, связанные с культурной сферой в России:

- Благодаря культуре наше государство является членом ВТО и таможенного союза.  

- Культура современной России является слиянием нескольких культур: элитарной, массовой, народной  

- Современная культура предоставляет всем равные возможности стать знаменитым в не зависимости от религиозных убеждений, пола, возраста и тд

- Культура  может выполнять не только развлекательную функцию, но и образовательную. Она может поднимать социально значимые проблемы и решать их

- культура содержит элементы от культур разных народов, которые в России проживают

Наряду с положительными чертами, существуют так же и отрицательные:

- Высокий уровень коррупции в государственных структурах, котловая ведёт к невозможности инвестировать средства в долго проекты.

- Невозможность выгодного кредитования. Высокие процентные ставки и неразвитая банковская система не позволяют развивать бизнес с высокой доходностью  

- плохая инфраструктура и отсутствие общественных пространств, в которых люди могут проводить свободное время

- из пункта выше вытекает снижение уровня образования и падение уровня культуры

- закрытость культуры от нововведений и приверженность традициям, которые часто ограничивают людей

Зміст
Біографія Редагувати

Символ (знак) кальвіністів
Жан Кальвін народився 10 липня 1509 року в місті Нуайон у французькій провінції Пікардія. У віці 14 років навчався в Паризькому університеті гуманітарним наукам і праву. У 1525 р. батько відправив його навчатися на юриста в університет Орлеана. У 1529—1530 роках навчався в університеті міста Бурж у юриста та гуманіста Андреа Альчато, що істотно вплинуло на світогляд Жана Кальвіна. 1532 року здобув в Орлеані докторський ступінь. Результатом його інтересу до класичної філології і взагалі гуманітарних наук став коментар до трактату Сенеки «Про милосердя» (De clementia), опублікований у 1532.

1 листопада 1533 року, друг Кальвіна Ніколас Коп, обраний ректором Паризького університету, виголосив реформістську промову, яка була сприйнята в університеті як єретична. Ніколас Коп змушений був утікати з Парижа до швейцарського міста Базеля. Жана Кальвіна звинуватили в до тож йому теж довелось утекти з Парижа і жити у Франції під чужим ім'ям. У жовтні 1534 року Кальвін покинув Францію. У січні 1535 року Кальвін добрався до Базеля, приєднавшись до Ніколаса Копа.

Жан Кальвін
Опублікувавши у Базелі «Institutio Christianae religionis», Кальвін поїхав до Італії, де недовго працював секретарем феррарської герцогині Ренати (Рене), дочки короля Людовика XII.

У червні 1536 року Кальвін покинув Феррару, заїжджав до Парижа, звідки відправився до Страсбурга. У зв'язку з військовими діями там, він мусив їхати через Женеву. У Женеві Кальвін зустрівся із відомим реформатором Вільгельмом (Ґійомом) Фарелем[fr] (фр. Guillaume Farel), який умовив Кальвіна поселитися в Женеві та допомагати у справах реформістської церкви. Кальвін читав лекції, 1537 року був вибраний пастором. У 1538 році вимушений був покинути Женеву, де до влади прийшли його противники. З 1538 по 1541 р.р. служив священиком у Страсбурзі. У 1541 році, женевський магістрат попросив Кальвіна повернутися в місто. Кальвін приїхав до Женеви, де залишався до самої смерті. Реформаторські ідеї Кальвіна не лише набули неабиякого поширення в Швейцарії, а й незабаром стали популярні у багатьох інших країнах.