Влітку я прочитав повість Ч. Діккенса "Різдвяна пісня в прозі". Це незвичайне твір. Він розповідає про те, до чого доводить людей жадібність, байдужість. Головний герой твору Скрудж, дбаючи лише про свої інтереси, перетворився на людину-лід. Його нічого не турбує, крім власної вигоди. Він навіть рідних людей цурається.
Так не має бути! Тому і з'являються напередодні Різдва в будинку Скруджа привид колишнього друга Марлея і Духи Минулого, Нинішнього і Майбутнього Різдва. Привид Марлея попередив Скруджа, коли той не зміниться на краще, то загине, а Духи Різдва запропонували подорожі свого часу. Ці подорожі та побачені події в різний час до Скруджу. Він не просто змінився, він оновився. Засвітився жагою до життя, побачив світ в різнокольорових яскравих фарбах. Сталося справжнє Різдвяне диво!
Я не тільки зрадів за Скруджа , а й задумався про своє. Що потрібно робити для того, щоб люди раділи при зустрічі зі мною? Як правильно себе вести, щоб друзі та рідні мене поважали? Якою людиною я хочу стати? Я зрозумів, що не потрібно бути скнарою, егоїстом, потрібно бути щедрим, чесним, завжди радіти Різдвяних свят, дорожити друзями, поважати рідних, щоб не залишитися самотнім.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Какой вид семьи иллюстрирует ситуация
Давайте для начала разберемся, что значит быть личностью, чтобы избежать путаницы в этом вопросе. В классическом значении личность – это совокупность свойств и характеристик человека, которые приобретаются им в процессе жизни в обществе и активном деятельном взаимодействии с другими людьми.
Ключевое слово в этом понятии – “общество”. Для того чтобы стать человеком, нам достаточно просто родиться, а вот чтобы стать личностью, маленькому человеку нужно интегрироваться в социальную среду.
В связи с этим возникает вопрос: каждый ли человек становится личностью? Отвечаем – нет, не каждый. Если человек первые годы своей жизни провел в изоляции от людей, он уже не сможет стать полноценным членом общества.
Структуры мозга, ответственные за высшие психические функции, такие как речь, мышление, память, внимание, формируются в первые пять лет жизни. Происходит это путем преобразования внешних процессов во внутренние. Ребенок слышит речь взрослых, начинает копировать ее, потом переносит речь вовнутрь – так формируется мышление.