Якою буває реакція людини на стрес ? від чого вона залежить ? ​

Від чого вона залежить? Не має значення, що спричинило стрес. Реакція на емоційне напруження відрізняється тільки силою емоцій людини.

Симптоми стресу:

збудження, дратівливість утруднене дихання прискорення серцебиття тремтіння голосу, рук, колін відчуття болю або холоду в животі, нудота заніміння м’язів відчуття страху спітнілі долоні

Реакція організму на стрес

Реакція людей на стрес різна. У схожих ситуаціях одні можуть відчувати тривогу, а інші — паніку. Хтось відчуває напруження м’язів, а в когось німіють ноги і прискорюється серцебиття. Один не опирається ситуації та опускає руки, а інший, навпаки, енергійніше береться до справи. Реакції іноді залежать від ставлення людини до ситуації. Однак можна виокремити загальні симптоми стресу, тобто його ознаки.

ответ:К опасным геологическим природным явлениям относятся землетрясения, извержения вулканов, оползни, обвалы. Они связаны с движением литосферных плит и изменениями, происходящими в литосфере.

С движением воздушных масс, с их взаимодействием связано появление опасных метеорологических явлений, которые могут стать причиной стихийных бедствий. Это тайфуны и ураганы, бури, снежные бури, смерчи, грозы, засуха, сильные морозы и туманы. К опасным природным явлениям гидрологического характера относятся наводнения, цунами и сели.

Живые организмы, в том числе и человек, взаимодействуют между собой и окружающей неживой природой. При этом взаимодействии происходит обмен веществ и энергии, идёт непрерывное размножение, рост живых организмов и их движение. Среди наиболее опасных природных явлений биологического характера, оказывающих существенное влияние на безопасность жизнедеятельности человека, выделяют: природные пожары, инфекционные заболевания людей и животных, поражения сельскохозяйственных растений болезнями и вредителями.

Объяснение:

Ғылым адамзат қоғамының ерте дәуірінен, а ң танымдық және өндірістік қажеттілігінің арасы ажырамай тұрған кезеңнен бастау алады. Ежелгі Шығыста (Бабыл, Мысыр, Үндістан, Қытай) болашақ ғылымға негіз болған білімнің алғашқы нышандары қалыптасты. Оның алғышарты ретінде мифологияны атауға болады. Онда алғаш қоршаған орта туралы бүтін, тұтас, жан-жақты танымдық жүйе қалыптастыруға ұмтылыс болды. Бірақ танымның бұл формасы өзінің діни-антро сипатына байланысты нағыз ғылымнан алшақ жатқан еді.Ғылымды қалыптастыру – мифологиялық жүйені сынау мен бұзуды талап етті.Орта ғасырларда ғылымның дамуына Шығыс, араб елдері Орта Азия ғалымдары (әл-Фараби, Әбу Әли ибн Сина, Ибн Рушд, Бируни, Махмұт Қашқари, Жүйнеки, т.б.)