Приготовить небольшой рассказ на тему ориентирование по карте и компасу: 1. определение компаса, карты, азимута, 2. как сориентировать карту по компасу, 3. как определить направление движения с компаса (по азимуту

Одне з важливих завдань сучасної школи – виховати фізично, морально, соціально, духовно здорову людину. Адже стан здоров’я населення України свідчить про існування реальної загрози вимирання нації. Справедливими є слова: "Гроші втратив – нічого не втратив, час втратив – багато втратив, здоров’я втратив – все втратив".

Чи інше: "здоров’я – це ще не все, а все інше без нього – ніщо".

Сьогодні майже 90% дітей дошкільного віку, учнів і студентів мають відхилення у здоров’ї. Тільки за останні 5 років на 41% збільшилася кількість учнівської молоді, віднесеної за станом здоров’я до спеціальних медичних груп. На 60% зросла кількість неповнолітніх, які вживають наркотики, палять, п’ють.

Людина сьогодні звикла сподіватися не н захисні сили свого організму, а на могутність медицини. Академік Амосов стверджував: "Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх не можна нічим".

Так, що таке здоров’я?

Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.

Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".

Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.

Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших ріках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Якщо нам не стільки ж? Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".

І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це б життя.

б життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку б мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий б життя.

Здоровий б життя передбачає дотримання. Звичайного виконання певних правил, що забезпечують гармонійний розвиток, високу працездатність, духовну рівновагу та здоров’я людини. В основі здорового життя лежить індивідуальна система поведінки й звичок кожної окремої людини, що забезпечує їй потрібний рівень життєдіяльності й здорове довголіття. Здоровий б життя – це практичні дії, спрямовані на запобігання захворювань, зміцнення всіх систем організм й поліпшення загального самопочуття людини.

Головне – замислитися про наслідки своїх дій. Зрозуміло, що для того, аби бути здоровим, потрібно докласти певних зусиль і не набувати шкідливих звичок. Якщо є із якихось причин вони вже є, то треба ужити всіх заходів, аби їх позбутися.

В основі здорового життя лежать такі принципи:

раціональне харчування;
оптимальний руховий режим;
загартування організму;
особиста гігієна;
відсутність шкідливих звичок;
позитивні емоції;
інтелектуальний розвиток;
моральний і духовний розвиток;
формування розвиток вольових якостей.
Раціональне харчування має п’ять основних вимог:

Кількість їжі – це стільки, щоб вона забезпечила добові енерговитрати організму;
Якість їжі – правильне співвідношення жирів, білків, вуглеводів, вітамінів, мікроелементів, води відповідно до вікових періодів дитини;
Правильно організований режим прийому їжі;
Засвоєння їжі – створення приємної обстановки при прийомі їжі;
Щоб їжа не була шкідливою.
За даними, людина за 1 рік повинна:

спожити
споживає
Овочів
161
71
Картоплі
90
120
Фруктів
82
57
Хліба
98
121
М’яса
81
54
Риби
18
9
Молока
433
332
Яєць
350
292
Олії
10-11
7

Звідси бачимо, що в нашому раціоні переважає картопля і хліб. За своєї недбалості, недоїдаємо овочі і фрукти, які маємо вдома. Чому нема щоденно на нашому столі моркви, капусти, горіхів, столового буряка, яблук, перцю, цибулі, часнику. Адже морква – це пам’ять, розум дітей. Вона покращує обмінні процес мозку. Сприяє підвищенню працездатності.

Покращує розумові здібності дітей капуста, чорниці, цибуля, горіхи, кмин. Горіхи впливають не тільки на розумові процеси, але і підвищують імунітет до захворювань. Щоденно треба з’їдати 4-5 і

По функциональному назначению инженерные сооружения можно классифицировать на производственные, гражданские, сельскохозяйственные, гидротехнические, транспортные и др. Наиболее широко представлены инженерные сооружения на производственных предприятиях; часть из них применяют и в городской застройке, и в сельском хозяйстве: водонапорные и вытяжные башни; бункера; пешеходные и транспортерные галереи; градирни; закрома; каналы кабельные, трубопроводные, технологические; коллекторы; опоры трубопроводов, опоры электросети; площадки обслуживания; подвалы; резервуары для жидкостей и газа; силосы; подпорные стены; тоннели; дымовые трубы; фундаменты под оборудование; железнодорожные разгрузочные эстакады, крановые эстакады; этажерки. Такие сооружения классифицируют: по назначению: для размещения стационарного оборудования (подвалы, фундаменты под оборудование, этажерки и др.), коммуникационные (каналы, коллекторы), теплотехнические (отдельно стоящие опоры, резервуары и др.), транспортные (галереи, тоннели, эстакады и др.), хранилища (резервуары, бункера, закрома и др.); по расположению: подземные (закрома, подвалы, фундаменты под оборудование и др.), надземные (бункера, этажерки, эстакады и др.), высотные (башни, силосы и др.); по протяженности: компактные (башни, бункера, закрома и др.), протяженные (галереи, каналы, эстакады и др.); по конструктивному решению бункера, резервуары, силосы и др.), плитные (закрома, подвалы, подпорные стены), каркасные (галереи, опоры трубопроводов, эстакады; комбинированные (водонапорная башня с решетчатым стволом и т.п.).

Дорожные и транспортные сооружения — это конструктивные элементы дорог: искусственные сооружения (мосты — водные, железнодорожные, пешеходные, крытые, «обитаемые»; путепроводы, эстакады, трубы, подземные тоннели, подземные пешеходные переходы и др.), защитные сооружения (шумозащитные экраны, и др.), элементы обустройства дорог, и пр.

Гидротехнические прибрежные сооружения выполняют, чтобы они укрепляли берег, удерживали пляжи, формировали наносы на дне, гасили энергию волн и создавали условия для крепления обрастаний к субстрату, выращивания морских организмов, в том числе живущих в прибрежной зоне, и очистки воды. Эти сооружения могут быть само-растущими; известковый камень наращивается из водных солей на тонкие стержни арматуры.

Большая часть этих типов инженерных сооружений рассматривается в специальной литературе и не входит в круг инженерных сооружений, включаемых в курс «Железобетонные и каменные конструкции». Ниже приведены наиболее рас конструкции, входящие в учебный курс.