Спортивный психолог п.рудик пишет: «в бытовой обстановке человек может проявлять себя вялым, на работе же - энергичным и деятельным. это можно наблюдать и среди спортсменов. часто боксеры, футболисты, легкоатлеты, выходя на ринг или на стадион, показывают совсем другие черты характера, чем в повседневной жизни ». можно ли на этом основании сделать вывод о зависимости темперамента человека от условий и характера деятельности? нужен развернутый полноценный ответ!

На мой взгляд, темперамент зависит от такого ключевого критерия как индивидуальные особенности нервной системы, ибо ещё Павлов выделял темпераменты по силе/слабости, уравновешенности/неуравновешенности реакций. То есть изначально мы уже обладаем некоторым количеством данных нам качеств, которые изменить невозможно, НО этот набор качеств может иметь неявные качества, соприкасающиеся с другим типом темперамента, а когда мы сможем проследить их наличие/отсутствие зависит только от условий и характера деятельности. Например, меланхолик в условиях спокойствия может быть угрюмым, тихим, но как только его "прижмёт" и ему самому понадобиться что-то, могут включиться качества холерика, т.е. жизнерадостность, высокая подвижность и т.п. В интернете есть схема темпераментов и по ней легко увидеть, что все темпераменты могут перемещаться от одного к другому по часовой стрелке, т.е. есть взаимопроникаемость.

Объяснение:

ответ:

у меня есть собака, её зовут лайна ( или какое ты хочешь), она дружелюбная, любит когда с ней играют. мне купили её на лень рождения, когда мне её я была маленькая, но не смотря на то чт я была маленькая я начала тренеровать свою собаку. через 1,5 месяцев упорной тренеровки она начала понимании некоторые каманды. чером перед сном за два часа я купала её расчесывала. после 3 месяцев она начала выполнять более сложные команды как: проитись по бруску, принести мячик настал 8 месяц я не знала чему её ещё научить, на этом я остановилась. но вот наступил 1 год собаке. ей подарили много игрушек, и всяких штучек. наступило лето, я начала часто с ней гулять и опять тренировать. с утра я её тренировала а вечером я её выгулявала и вот так каждый день. вот прошло лето и опять мало времени но я её такде корнтма ухаживал свободное время я проводила с ней. я люблю свою собаку.

1навчався в полтавському повітовому училищі.у ніжинській гімназії вищих наук, де вперше виступив на сцені гімназійного театру як актор і режисер-постановник вистав «едіп в афінах», «урок дочкам», «лукавін»

2 мріючи про літературну діяльність 1828 року гоголь поїхав до петербургу.
матеріальна незабезпеченість примусила його поступити на службу чиновником департаменту уділів.

у 1829-му році він опублікував свій перший твір — поему «ганс кюхельгартен».

того ж року в журналі «отечественные записки» з'явилася повість «басаврюк, або вечір проти івана
купала», перша з циклу «вечори на хуторі біля диканьки».

3 "ревізор" історія, запропонована гоголю пушкіним в якості сюжету, насправді сталася з видавцем журналу «вітчизняні записки» п. п. свиньиным в бессарабії: в одному з повітових містечок він був прийнятий за урядовця. був схожий випадок
і з самим пушкіним: його прийняли за ревізора в нижньому новгороді, куди він відправився збирати матеріал про пугачовського бунту. словом, це був той самий «російський чисто анекдот», який був потрібний гоголю для втілення його задуму.

4 дивлячись на життя звичайних людей, а коли твори
стосувалися україни, вивчав історію україни

5 рельєфне зображення образу чиновників міста і перш за все городничого, доповнює сатиричний сенс комедії. традиція підкупу і обману посадової особи абсолютно природна і неминуча. як низи, так і верхівка чиновного стану міста не мислить іншого
результату окрім як підкупити ревізора хабарем. повітове безіменне містечко стає узагальненням всієї росії, який під загрозою ревізії розкриває справжню сторону характеру головних героїв.

критики також відзначали особливості хлестакова. вискочка і пустушка, молода людина легко обманює
великодосвідченого городничого. відомий літератор д. мережковський простежував містичний початок в комедії. ревізор, як потойбічна фігура приходить за душею городничого ві за гріхи. «головна сила диявола — вміння здаватися не тим, що він є» — так пояснюється здатність хлестакова ввести в оману з
приводу його істинного походження.