1.какой тип мышления характерен для профессионалов в области техники? 2.какой темперамент располагает к общению с другими людьми? 3.какой тип мышления характерен для успешных специалистов в сфере "природа"? 4.какой тип мышления характерен для специалиста в области знаковой информации? 5.какой тип темперамента чаще всего встречается у людей искусства?

Для того, чтобы обрести такое качество как "хитрость", человеку необходимо быть целеустремленным, осторожным, не зависящим не от кого. Также характерной чертой хитрости может служить агрессивность. Существует здоровая агрессивность, которая добиваться желаемых целей,  такой чертой можно обзавестись, участвуя в различных соревнования, где преобладает дух соперничества. Также очень важно отметить, что стоит относиться к людям как к объектам, которые вам достичь определенных целей. Данное отношение нередко можно встретить у представителей различных брендов, которые любыми желают увеличить свои продажи.

ответ:1. Наявність у колективі спеціалістів різних рівнів професійної майстер­нос­ті. Це дає змогу працівникам – початківцям бачити свою професійну перс­пективу, а висококваліфікованим – відчувати повагу молодих. Сукупно це сприяє підвищенню задоволеності з обох сторін.

2. Чисельність групи. Найоптимальніше, якщо група об’єднує три–дев’ять осіб. Якщо вона занадто мала (до трьох осіб), це породжує занепокоєність із приводу персональної відповідальності за прийняті рішення. Зі збільшенням чи­сельності групи ефективність роботи кожного може зростати (до певної межі) за рахунок взаємодії. Також необхідно регулювати у групі кількість пра­цівників з різними мотивами трудової діяльності.

3. Час спільної трудової діяльності. Цей показник тісно пов’язаний з фор­муванням традицій, стійких норм поведінки, що відчутно впливає на згурто­ваність, організованість колективу. Водночас він може утруднювати процес адаптації в колективі молодих працівників.

4. Статево-вікова структура групи. Оптимальна модель прийнятного соціаль­но-психологічного клімату в організації передбачає відмінності щодо віку, життє­вого досвіду, повагу до старших, підвищену увагу до жінок, до молодим тощо.

5. Наявність неформальної структури в колективі. Нерідко у групі фор­муєть­ся неформальна структура, яка має своїх лідерів. Перебування неформаль­них лідерів в опозиції до формального керівництва різко погіршує клімат у ко­лек­­тиві, породжує конфлікти. Тому необхідно дбати про те, щоб формальна структура накладалася на неформальну, тобто щоб офіційний керівник був лідером у всьому.

6. Автономність, ступінь ізольованості групи. Для поліпшення психоло­гічного клімату доцільно виходити за групові відносини, налагоджувати контакти з іншими колективами, групами.

7. Психологічна сумісність членів групи. Йдеться передусім про групову сумісність, яка є соціально-психологічним показником згуртованості групи, забезпечує безконфліктне спілкування, узгодження індивідуальних дій в умовах спільної діяльності.

Объяснение: