Твiр мiнiатюра суперечливисть и трагизм людини бароко

За свідченням авторів багатотомної "історії естетичної думки", "термін "бароко" вперше був уведений в період просвітництва для позначення типу європейського живопису і скульптури" [4, 228]. у своєму первісному значенні він означав лише декорації, незвичайні прикраси. потім він поширився на архітектуру, зокрема на культові споруди, в яких спостерігалися відмінності від класичних форм, а згодом охопив й інші види мистецтв, у тому числі й літературну творчість і, по суті, став напрямом і стилем. західноєвропейська література xvii століття з її вишуканими епітетами, панегіриками, барвистою мовою, незвичною тропікою, алегоричністю була віднесена до бароко. "бароко втілювало безмежність і суперечливість світу й людини, той "хаос", який не підлягав раціональному пізнанню, боріння різних сил, загадкову таїну сущого" [8, 11]. світ в уявленні митців хуіі ст. постає як суперечливе поєднання часто непоєднуваного: бога та диявола, добра та зла, світлого та темного начал і врешті-решт життя та смерті. термін "бароко" походить від італійського "barocco", що перекладається як "дивний", "химерний". дехто з дослідників відносить його витоки до португальського виразу "perrola barroca" – "перлина неправильної форми", інші походження терміну пов'язують з латинським "baroco", що означає один із видів висновку, що характеризується складністю. класицизм, який зароджується майже одночасно з бароко, недоброзичливо поставився до нового напряму літературознавства й творчості. догматизація античності, притаманна класицизму, різко відкидалася в бароко. існувала певна різниця між бароко і відродженням. один із видатних теоретиків і практиків бароко лоренцо берніні (1598 – 1680) вважав, що умовою прекрасного є його величина, тобто розміри предмета, який вважається прекрасним. уже сама природа наділяє свої предмети якістю прекрасного, а людині залишається лише розпізнати це прекрасне в творіннях природи. людина ж обдарована особливим творчим даром, – геній – повинна не лише оволодіти всіма здобутками природи, а більше того – перемогти її. розвінчуючи міф як втілення об'єктивної ідеї прекрасного, теоретики бароко підійшли до необхідності вводити до сфери пізнання й таку категорію як огидне, яка раніше не була предметом літератури та мистецтва. тобто, в природі не лишилося нічого, щоб могло б стати предметом художнього освоєння.

Твір на тему: золото це краса чи зло деяким людям дуже подобається золото богадство вони не розумію що вони роблять таким чином якщо богадство це добре але з іншого боку це просто зло. люди не можуть отарватся від нього ні на хвилину це як хвороба їм все хочеться і хочеться а потім з цього роблю трагедію і кожен йде своєю колишньою дорогою сочинение на тему: золото это красота или зло некоторым людям нравится золото богадство они не понимаю что они делают таким образом если богадство это хорошо но с другой стороны это просто зло. люди не могут отарватся от него ни на минуту это как болезнь им всё хочется и хочется а потом из этого они делаю трагедию и каждый идёт своей бывшей дорогой

1. тухольці запалюють вогнища. 2. цікавість боярина до роботи тухольців. 3. виготовлення метавок. 4. мирослава признається, що це вона навчила робити метавки. 5. сумнів тугара вовка в успіхові монгольського походу. 6. опис поляни, де відбувалася рада старців. 7. прихід тугара вовка і мирослави на раду до захара беркута. 8. боярин повідомляє умови бурунди. 9. обговорення умов. 10. пропозиції старців і міркування захара беркута. 11. відповідь вождя тугару вовкові. 12. мирослава умовляє батька залишитися в тухольців.