Під час яких весільних обрядів виконували жартівливі пісн, а під час яких сумні? і чому?

Весільні обряди  українського народу різноманітні і цікаві. вони можуть відрізнятися в залежності від регіону, де народилися та проживають молодята, але, все ж таки, мають ряд спільних рис. жодне українське весілля не проходить без музик та традиційних весільних пісень, які прикрашають святкування.весіллю передувало сватання. для проведення цього обряду існували спеціальні атрибути, за яких наречена могла показати, чи згодна вона виходити заміж за парубка. в різних регіонах ці атрибути могли відрізнятися. в деяких куточках нашої країни атрибутами сватання та весільного обряду виступали хліб, рушники, гарбуз. якщо дівчина погоджувалася йти під вінець, сватів пригощали хлібом та пов'язували їх рушниками. якщо хлопець не підходив, свати отримували гарбуза. традиційно, господарі вихвалялися достатком своєї родини, показували все, що мали. якщо молодята підходили один одному, сватів щедро пригощали. заручини — це важлива традиція, яка передує  весільному обряду. в деяких регіонах україни заручини називають малим весіллям. родини хлопця та дівчини зустрічаються тричі перед весіллям. на одній з цих зустрічей вони можуть отримати відмову, а на наступних — згоду. остання зустріч мала більш офіційний характер, так як під час неї офіційно проголошували майбутнє весілля та відносини набували юридичного статусу. якщо будь яка сторона відмовлялася від весілля, вони мали сплатити за всі витрати, які понесли свати та певну суму у вигляді компенсації за “безчестя”.з давніх-давен до наших днів дійшла певна кількість весільних обрядів. які мали майже магічне значення. наприклад, під час весілля в західній україні батьки молодят виконували спеціальний танок. батьки молодої брали хліб під пахви, ставали напроти та починали танцювати. вся рідня підхоплювала цей танок та починала танцювати. весільний обряд  поділяється на ряд дій, які є незмінними у всіх регіонах. основними обрядовими діями є запрошення на весілля, приготування ритуального хлібу, виготовлення весільних вінків, розплітання коси та прощання із дівоцтвом, вінчання, посадження молодят на спеціальне місце за весільним столом, розрізання короваю, заміна дівочого віночку на хустку.  основною відмінною рисою українського весілля є те, що всі головні події відбуваються сама в домі молодої. під час  весільного обряду  кожний із запрошених має свою роль у проведенні даного дійства. головна роль належить молодятам, але їх роль — пасивна. всі діючи особи намагаються зробити цей день незабутнім для головних героїв свята. традиційно наречений проводив викуп нареченої, зустрічав тещу, а наречена прощалась із рідним домом  та своїми подругами.в язичницькому періоді весілля проводили навесні, коли природа оживала. цей час був сприятливим для створення сім'ї та зачинання нового життя. коли на територію україни прийшло християнство, весілля навесні стали рідкістю, так як в цей час люди дотримувалися великого поста, під час якого були заборонені масові гуляння.  особливе місце в  весільних обрядахукраїнців відігравав коровай. для випікання короваю спеціально запрошувалися жінки-коровайниці. коровайниці мали бути одружені тільки один раз, подружнє життя їх повинно було бути щасливим. вважалося, що вони частинку сімейного щастя молодятам. невід'ємною частиною  весільного обряду  є весільні пісні. під час святкування є місце для сумних пісень та веселих, жартівливих та серйозних. пісня буде молодят протягом всього їх життя. наша компанія працює над тим, щоб зробити кожне весілля незабутнім. ми видаємо нові збірки народних та сучасних весільних пісень, які набувають народного колориту, зображають особливості життя народу україни, традиції та звичаї, сімейні цінності. наші пісні прикрасять будь яке весілля в селі та в місті, наповнить його незабутнім колоритом та подарує незабутні враження кожному запрошеному на весілля.

Ахілес: вірний у дружбі мстивий здатний ніжно любити ; сумувати; співчувати нестерпний біль який часто продовжує жорстокість ахілл гектор спільні риси героїв 1. захисник вітчизни 3. сміливий 5. побожний 2. вірний обов'язку 4. мужній відмінності між героями гордий запальний вірний у дружбі нестерпний гнів, який часто породжує жорстокість мстивий здатний сумувати, співчувати, ніжно любити люблячий чоловік і батько стриманий, щирий, людяний мудрий далекоглядний іноді вагається, сповнений непевності здатний усвідомити свої помилки

Народився 9 березня 1814 року у селі моринці звенигородського повіту київської губернії в закріпаченій селянській родині. дитячі роки проходять у селі керелівка. восени 1822 року починає вчитися грамоти у місцевого дяка. залишившись сиротою, іде наймитувати до дяка богорського, який прибув з києва. не витерпівши знущань дяка, тікає від нього і шукає в навколишніх селах учителя-маляра. 1828 року взяли козачком (слугою) до панського двору у с. вільшану. майже 2,5 років — з осені 1828 року до початку 1831 р. — шевченко пробув зі своїм паном у вільні. переїхавши 1831 року з вільно до петербурга, енгельгардт взяв із собою шевченка і віддав його в науку на 4 роки до живописця василя ширяєва. улітку 1836 р. він познайомився зі своїм земляком — художником і. сошенком, а через нього — з євгеном гребінкою, в. григоровичем і о. венеціановим. навесні 1838 карл брюллов та василь жуковський викупили молодого поета з кріпацтва. незабаром став студентом академії мистецтв. першу збірку своїх поетичних творів видав 1840 під назвою «кобзар». 25 травня 1843 року з петербурга виїхав в україну. в лютому 1844 року виїхав з україни до петербурга через москву. у 1844р. написав гостро політичну поему «сон» («у всякого своя доля»), ставши на шлях безкомпромісної боротьби проти самодержавної системи тодішньої російської імперії. 5 квітня рада академії мистецтв видала квиток на право проїзду на україну. вже в листопаді 1845 року збори академії мистецтв у петербурзі затвердили рішення ради про надання звання некласного художника. 31 березня (12 квітня) 1845 року виїхав із петербурга через москву до києва. навесні 1846 року прибув до києва, оселився в будинку. у квітні пристав до кирило-мефодіївського братства. заарештували 5 квітня 1847, відправили до петербурга й ув’язнили в казематі. заслали в солдати до оренбурга. деяке полегшення становища шевченка настало навесні 1848 унаслідок включення його до складу аральської експедиції. у квітні 1850 шевченка вдруге заарештовано і, після піврічного ув’язнення, запроторено в новопетровський береговий форт. звільнено з заслання у 1857 р. навесні 1858 поет прибув до петербурга. влітку 1859 року повернувся в україну, якої вже 12 років не бачив. до останніх днів свого життя поет перебував під таємним поліційним наглядом. 10 березня 1861 року шевченко помер. це дуже коротко,тому що про шевченка є дуже багато інформації