Іть написати твір характеристика образів мотрі та мелашки. зі вступом .

Мотря мотря - дружина карпа, старша довбишева дочка. до одруження це була гарна, працьовита, горда і трохи "бриклива" дівчина, а уже після, з часом, вона стала сварливою, жадібною, скупою і заздрісною жінкою. ось як характеризує лаврін мотрю: "мотря і гарна, і трохи бриклива, і в неї серце з перцем". мотря повністю "відповідає" своєму чоловікові, як кажуть в народі: "два чоботи пара". мотря - вихована в залежній сім'ї, вона горда і незалежна, фізично здорова і працьовита, з гострим розумом, мотря не кориться свекрусі, ні в чому не поступається їй. вона мріє про власну хату і господарство. після того, як вона стала самостійною господинею, в її характері найяскравіше проявляються скупість, егоїзм, сварливість, зневага до людей. в кінці повісті мотря - зла й жорстока жінка, яка за розбитий глечик виколює свекрусі очі. вона навіть не вболіває за свій вчинок, а радіє. мелашка доброму, чуйному, ніжному лаврінові "відповідає" така ж добра, чуйна і ніжна мелашка. вона була родом із сусіднього села, це дуже гарна, тендітна, ніжна і тиха дівчина. навіть жорстокі знущання старої чванливої свекрухи довго не могли зломити цієї сильної натури, а підтримували її весь час ніжне і щире почуття до свого чоловіка. ця молода жінка дуже любила, поважала своїх батьків і молодших братиків та сестричок і не забувала про них, живучи у злої свекрухи. щирі почуття лавріна і мелашки можна порівняти з лебединою відданістю і вірністю одне до одного. мелашка - дівчина, яка виросла в бідній сім'ї і винесла з неї лагідність і доброту. вона поважає своїх батьків, любить молодших братиків і сестричок. малашка - вразлива людина. вона не витримує знущань свекрухи і вирішує залишити домівку. але вона не може відмовитись і від своїх рідних, і від лавріна, тому вона вирішує повернутись додому. поступово вона стає такою ж дріб'язковою та егоїстичною, як і інші члени родини.

Весна прийшлавесна прийшла і все кругом ожило. сонячні промені пробиваються крізь хмари, проганяючи холод. сніг сходить з пагорбів веселими струмочками. звідусіль чується їх дзюрчання. весна прийшла і принесла нове життя.зима намагається ще втриматися на своєму троні, проте з кожним днем сили її тануть, вона не може протистояти весні. всюди чується голос весни: крапель, дзюрчання струмочків, веселе щебетання птахів.коли весна вже зайняла свої володіння, починають прилітати птахи. як вони скучили за рідною землею, і повертаються кожен рік з теплих країн, долаючи величезні відстані. саме перелітні птахи говорять про те, що прийшла весна. зимове царство зруйновано і тепер буде тепло.починають прокидатися природа. на деревах починає розпускатися листя. і перші весняні квіти підсніжники, які наче сніг вистилають землю. саме ці квіти є символом весни. дні стає довшим, і від цього ставати веселіше. так і хочеться цілими днями гуляти по вулиці.багато роботи у звірів і птахів. вони повинні вирити нори, побудувати гнізда. також багато роботи і у людей. весна пора роботи.

Цілісінький день, до темряви, ходити по колу, топтати власні сліди — в цім було щось принизливе. вітру довго не пробіжиш, і розумніше до часу прикинутися скореним, лишившись у душі вільним, аніж бути скореним насправжки. до того ж краще тягти, не очікуючи на батіг, ніж ковтати принизливе підстьобування. взагалі, він ніколи не розумів обмеженості деяких коней, котрі прагнуть на кожнім кроці суперечити, огризатися, показувати свій характер. ніби цим чогось досягнеш, крім батога. а справді, кому й що доведеш? тільки собі гірше зробиш. краще вже й надалі прикидатися сіреньким та покірненьким.