Яка збірка стала етапною подією в українській поезій павла тични?

"сонячні кларнети" відтворення настроїв людини через образи природи у збірці "сонячні кларнети" павла тичини

Кожен митець залишає по собі якесь надбання: картини, симфонії, книги. яка ж у цьому всьому роль поета? невже просто написати декілька збірок віршів на хвилюючі людей теми? іноді так, іноді ні. я хочу сказати про лесю українку, яка не просто залишили по собі 12 томів неперевершених творів, а й створила образ ідеальної людини. звісно, варто зауважити, що ідеал для кожного свій. такі образи недосяжного та прекрасного під впливом , часу, періоду життя, а також особливостей життєвої долі людини. лариса петрівна народилася й виросла в заможній родині, у неї були гарні стосунки із відомими на той час суспільно-політичними діячами. на становлення характеру та життєвих позицій поетеси впливали олена пчілка, дядько михайло драгоманов, микола лисенко тощо. леся від самого початку була людьми інтелігентними, ерудованими. її тяга до знань також не залишилася без уваги, тому ще дівчинкою   вона отримала блискавичну освіту. варто додати, що жінці доводилося відчувати нестерпний біль – саме це загартувало її душу, мов сталь.   мабуть, саме власні страждання призвели до того, що головною для поетеси була душа, а не зовнішність чи соціальний статус. з цього можна зробити висновок, що сила духу, краса та високі порухи душі є головною ознакою ідеалу людини лесі українки. довести це не важко. варто лиш розібрати хоча б двох персонажів із творів дочки прометея. найперше хочеться сказати про мавку із драми-феєрії «лісова пісня». образ твору, де фігурував би ліс та лісові істоти авторка носила у своєму серці давно. звісно, якщо є такий чудовий фон, то герої теж мають бути вишуканими та красивими. і вони такими були. на початку й лукаш, і мавка були красивими як ззовні, так і з середини. проте далі юнак починає нудитися із лісовою царівною й уся краса його душі спадає, мов дешева позолота. що ж до онучки лісовика, то дівчина розтратила свою тілесну красу, переодяглася в людське вбрання та й геть поблідла від лукашевої зневаги. але ж її душа! навіть після життя в того, що в скалі сидить дівчина не втратила почуття власної людяності, широти душі. вона могла не тільки сама собі дорівнятись, а й бути вищою за себе, за інших. ось він, один із аспектів ідеальної людини лариси петрівни косач-квітки. також хочу розглянути героїну поеми «бояриня». оксана та її чоловік степан любили україну. проте як? вони не вставали на захист держави з мечем у руках, бо обом насильство було противне. спроби степана до миру стосунки із росією та малоросією не дозволяють йому виїхати на батьківщину та відвести дружину до батьківського будинку. уже помираючи (бо, швидше за все, вона померла) оксана розуміє, що той мир, якого вони хотіли, це не що інше, як неволя україни.   свободу рідній землі можна було здобути тільки кровопролиттям, якого молоді люди цурались. а як же ті твори, що написані до неньки україни із далеких земель, де серце жінки-письменниці розривалося від туги за рідним краєм? невже слова про солодкий та коханий дим були просто словами? ні! любов до рідної землі, хай навіть якась викривлена, також лягла в основу ідеальної людини. навіть за цими двома драмами можна легко зробити висновок та відповісти на задане на початку твору питання. ідеалом людини у творчості лесі українки є патріот своєї україни, людина з чистими думками та щирим серцем. якщо зробити огляд не тільки поем та драм, то можна додати, що це людина уміла, розумна та ерудована. хіба варто щось казати про силу духу, нескореність долі? у «давній казці» фігурує «поет нещасний», але наділений неперевершеним талантом, у «оргії» ми також зустрічаємося із талановитими співцями. отже, на додачу до всього, ідеальна людина лариси петрівни мала бути обдарованою й працювати в цьому руслі, бо «сродна праця – це найсолодша в світі річ».

Хмм добре!)

                                      Сучасне поетичне мистецтво

Я вважаю, що сучастне поетичне мистецтво це щось нове, наприклад у Тараса Шевченка, були розповіді про свое життя, а сучастні поемми, впринципі не чім не змінилися, але як на мене, кращи і нові і старі поемми. Вибір кожного, нові чи старі поемми!)

Висновок:

Старі поемми- це поемми які розповідають про той час, про війну, про біль але е і веселі поемми, але в основному це про війну, біль и тд.

Нові поемми- це поемми нового часу, і вони веселі! Про тваринок, дітей.