Мини-сочинение " когда я стану богатым человеком "

Скорее всего как любой человек, в первую очередь удовлетворю потребности, которые ограничивают жизнь: это не только мои материальные желания, нет. скорее даже это желание кому то близкому, родному, или просто хорошему человеку. ведь нельзя просто так остаться равнодушным, когда мимо тебя проходят люди с реальными проблемами, в . ни для кого не секрет, что почти все проблемы можно решить деньгами. да, я считаю, что деньги неотъемлемая и необходимая часть нашей жизни. но главный вопрос, может ли человек правильно ими распоряжаться, во благо человечеству?

«заповіт» т. г. шевченка являє собою найпоетичніший гуманістичний маніфест не тільки в українській, а й у світовій літературі усіх часів. «маніфест» можна з впевненістю вважати програмою життя і творчості великого кобзаря. це неповторний поетичний заповіт, у коротких рядках якого поет звертається до своїх сучасників і майбутніх поколінь.автор «заповіту» мріє, щоб народ згадував його «незлим, тихим словом» і щиро вірить у те, що й через багато років його творчість і його ім’я не забудуться українцями. т. шевченко забуває про мотив власної смерті, який ми бачимо у початкових рядках віршу. і це цілком природно, адже автор розмірковує про долю батьківщини. смерть більше не лякає кобзаря, бо автор мріє лише про те, як дніпровські хвилі понесуть «у сине море кров ворожу». заради цього поет згоден покинути грішну землю і полинути до бога. тоді степова могила перетвориться у нерукотворний пам’ятник, яким і стала для наших сучасників творча спадщина великого кобзаря. поет вірить у те, що рідна земля підтримає його навіть там, де не існує ні світла, ні темряви: «щоб лани широкополіі дніпро, і кручібуло ».як видно з «заповіту», понад усе т. шевченко мріяв побачити свою рідну країну незалежною та вільною, бажав щастя і добробуту своїм нащадкам, прагнув, щоб україна стала рівною серед інших європейських держав. я вважаю, що нам, нащадкам великого майстра українського поетичного слова, яким, власне, поет і адресував свій «заповіт», слід замислитися: а чи виконали ми заповіт т. шевченка? на жаль, кобзареві не судилося побачити свою батьківщину вільною і незалежною, не дожив він навіть до скасування кріпацтва. та найважливішим побажанням т. шевченка нащадкам було побажання порвати кайдани, які перешкоджали розвитку української нації, розвитку літератури і культури. в останніх рядках «заповіту» можна побачити навіть прямий заклик до збройної боротьби, через яку наші співвітчизники і повинні були вибороти жадану волю і свободу: «поховайте та вставайте,кайдани порвітеі вражою злою кров'ю волю окропіте».

Що краще – солодка брехня або гірка правда? у жінок і чоловіків різні розуміння правди чи брехні. не існує такої людини, яка хоч раз у своєму житті так не думала про те, що вибрати, правду і образити цим близької або ж збрехати йому. але як же потім впоратися з докорами сумління? це дуже важкий вибір, який часто приносить нещастя. однак є люди, для яких збрехати – це звична справа. таку особливість можна порівняти в деякому роді з хворобою. адже часто, навіть якщо немає на те ніякої необхідності, така людина обманює і отримує від цього задоволення. є ж люди, які, навпаки, ві перевагу тільки правду. вони ніколи не стануть на бік брехні і ніколи нікого не обдурять. а деякі діють відповідно до виниклої ситуації і можуть збрехати, якщо це не принесе ніякої шкоди. і таких людей більшість. якщо слідувати однієї думки американського письменника марка твена, яка заснована на філософської мудрості, то правду кажуть тільки дурні і діти, а це означає, що дорослі і мудрі постійно брешуть. кажучи про кохання, в якій питання правди і брехні дуже часто зустрічається, то люди нерідко переоцінюють свого супутника, його щирі наміри, малюють в уяві ідеал і їм доводиться потім дуже складно, коли цей вигаданий образ починає валитися. не даремно існує одне твердження, що брешуть в першу чергу тим людям, яких люблять. але правда завжди випливає назовні, і час тільки погіршує ситуацію. тому у багатьох вчинках краще сказати те, що сталося насправді, чим чекати, що все само собою вирішиться. з іншого боку, так звана брехня на спасіння іноді теж буває корисною. головне проаналізувати ситуацію і після прийняти правильне рішення. адже деякі люди просто не хочуть слухати правду, у них вже склалося про те чи іншому людині думку і інше для них не важливо. багато досліджень показують, що люди перш за все обирають правду якою б вона не була, оскільки ніхто не хоче бути обдуреним. але в той же час багато хто приймає брехню за чисту монету, при цьому навіть не здогадуючись про це. тому все залежить від самої людини і від того потрібна йому правда чи ні.