Скласти план до казки мудра дівчина

1.спір двох братів 2.розгадка загадки пана 3.завдання пана дівчині марусі 4.маруся гостює в пана 5.два чоловіки і лоша 6.маруся повертається додому

Вісторії українського народу було чимало сторінок, згадувати які не можна без болю в серці, одна з них – кріпацтво, тому не дивно, що ця тема хвилювала багатьох українських письменників. не була чужою вона й для марка вовчка (справжнє ім’я – марія вілінська). цікавою в цьому плані є повість «інститутка», в якій широко та яскраво показно суперечності між кріпаками та поміщиками, чітко й колоритно розкрито образи поневолених селян і панів-гнобителів. авторка намагалася максимально показати абсурдність ситуації, коли людина обмежує права іншої людини, знущається з неї, і весь цей світ рабства марко вовчок показує через сприйняття його дівчиною-кріпачкою устиною. у творі протиставляються дві ворожі сторони: по один бік – безправ’я, злидні, муки; по другий – розкіш, безжурне дозвілля, дика сваволя. з одного боку – устина, назар, прокіп, бабуся; з іншого – стара пані, панночка, пан, пани-сусіди. письменниця пропонує читачеві самому порівняти образи та дійти висновку: кріпацтво – це ганьба людства.без зайвої сентиментальності марко вовчок передає правду кріпацького життя; об’єктивність, емоційність, лаконічність розповіді творові певної простоти й цілісності. саме завдяки цьому повість сприймається як незаперечний правдивий документ часу, а особлива цінність його полягає у викривальному характері «інститутки».найповніше, однак, письменниця змалювала образ інститутки, протиставляючи зовнішню вроду внутрішній звироднілості. це миле з обличчя, а насправді дегенеративне створіння, що бралося «французької освіти», стало прокляттям усіх кріпаків. її важко назвати людиною, бо вона знущається зі знедолених кріпаків, мало не вбила устину та внаслідок стає заручницею своєї ж сваволі, жорстокості, цинізму, дурості. у своїй повісті марко вовчок дає зрозуміти, що кріпосницька система є ганебною для цивілізованого суспільства. талант авторки допоміг розкрити характерні риси епохи та втілити їх у реальних образах та показати саму сутність соціальних протиріч.

Тараса шевченка не випадково визнано фундатором нової українсь кої лiтератури. хоча деякi тенденцiї її розвитку вже можна було побачити в окремих творах деяких письменникiв, саме шевченко перетворив українську лiтературу на явище лiтератури всесвiтньої, його творчий генiй нiби подолав звичнi кордони. саме в його творчостi найповнiше розвинулися засади, що згодом стали провiдними для передових україн-ських (i не лише українських) письменникiв другої половини хiх - початку хх столiть: народнiсть i реалiзм, що розкривали справжнє життя в усiй його повнотi та багатогранностi. постать великого кобзаря українського народу надихала не лише письменникiв, йому та його лiтературним образам присвячували свої твори такi вiдомi композитори, як м. лисенко та г. майборода