Образ зозьки роман місто підмогильного

Образ зоськи з роману підмогильного "місто" на відміну від надійки, яка для степана радченка уособлювала його минуле, його зв'язок з рідним селом, зоська — це типова городянка. зоська є степану утвердитися, адаптуватися у місті. саме під час життя з нею степан розвивався: почав багато читати, відвідувати виставки, музеї, театри, лекції, багато працював. вони познайомилися, коли степан купував лотерейний квиток. зоська приваблює степана своєю неприступністю. степан захоплюється зоською, бо вона жвава, невгамовна та непередбачувана. він залицяється до неї, дарує їй квіти, цукерки, водить до кіно й театру.  степан робить її своєю коханкою, і зоську цей статус пригнічує. вона на межі зриву, бо степан буває грубим з нею, а потім і зовсім рве з жінкою, фліртуючи на її очах з ритою - і це після того, як день тому пропонував зосі одружитися. жінка не витримує жорсткого розриву і наприкінці романа помирає. 

Відповідь:Наш народ дуже співочий. Позбавлений права на навчання, люди в піснях передавали свої страждання, наміри, мрії.

Важка доля простого народу закарбувалась у пісні «Зажурилась Україна». У той час татарські набіги спустошували села. Тому батьківщина, як мати, тужить за своїми поневоленими синами та дочками, затоптаними дітьми. І серед нещастя виростає протест на захист свого краю: «Бери шаблю гостру, довгу та йди воювати».

Так народжувалися герої-козаки Запорозької Січі та їхні кошові отамани, котрі доблесно захищали своє рідне. Мужність Івана Сірка оспівана в історичній народній пісні «Та ой як крикнув же козак Сірко». В народній уяві славні козаки завжди були орлами, бо гнали з рідної землі ворогів.

Ще одною оспіваною у піснях постаттю став гетьман Богдан Хмельницький. Пісня «Ой не той то хміль» прославляє його полководський талант у битві під Жовтими Водами. Ще було багато перемог на рахунку Хмельницького, та ця битва стала першою цілковитою перемогою над польською шляхтою.

Пісня «Ой Морозе, Морозенко» дійшла до нас у багатьох версіях. Він у перших лавах ішов на ворога, сміливо дивився в очі смерті на полі бою. Та сили були нерівні: «Не вернувся Морозенко, голова завзята». Його безстрашність, коли «замучили молодого татари прокляті», не могла бути забута. Вона назавжди залишилась у народних піснях, дійшла до нашого часу.

Славу славних запорожців продовжили гайдамацькі повстанці. У пісні «Максим козак Залізняк» оспіваний переможний похід на Жаботин: «накидали за годину панів повні шанці». Значне перебільшення можливостей гайдамаків тільки підкреслює захоплення їхньою мужністю.

Не менш відомим героєм був ватажок селянського повстання проти кріпацтва Устим Кармалюк. Не міг спокійно дивитися на важку долю своєї родини: «Як згадаю про їх муку, сам гірко заплачу». Тому «зібрав собі славних хлопців», щоб забирати багатство, нажите важкою працею кріпаків, від багатіїв та ділити по-справедливості між бідними. Домівкою йому став темний ліс, він надійно ховав повстанців від переслідувачів: «А так треба стерегтися… , хоч, здається світ великий, та ніде ся подіти». У нагороду за його мужність народними піснями «Кармалюка в світі споминають» до сьогодні.

В історичних піснях закарбувалася пам'ять про славних героїв та їхні доблесні вчинки, незвичайне минуле України, сподівання наших предків. Наше завдання вивчати минуле, щоб не втратити майбутнє. А допоки лунатиме народна пісня, історична слава України житиме вічно.

Пояснення:

Объяснение:

Є у любій нашій школі різні типи класів.

І чимало в нашій школі класів-лоботрясів.

У цих класах добрі діти, гарні та веселі,

І відразу після школи мчаться до оселі.

Не цікавить їх навчання, та не тягне в школу,

Їм пошвидше би до друзів і собі додому.

У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться.

І заходити до них вчителі бояться.

Діти скачуть та грохочуть, голосно сміються,

Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються.

І навіщо вони ходять в нашу гарну школу?

Краще б взялися за розум та і йшли додому.

Там вони би посиділи та поміркували,

Як себе потрібно вести, щоб їх поважали о