Прислів'я і приказки у творі гуси лебеді

      пропоную виписати такі прислів'я та приказки  з твору "гуси лебеді" м. стельмаха: ⇒ хто вродиться в маї, то все життя буде маятися. ⇒ де не посій, то вродиться.  ⇒ нема на тебе нi грому, нi блискавки, нi трясцi, нi трiсця, нi лихої години, анi синього смутку. ⇒  іноги в нас не взуті, і голови босі. ⇒  бiжи на обiд, бо перепадешся на смик.  ⇒  за цi три торби реготу мав я аж сiм смуткiв. ⇒  птиця також боса ходить, i не журиться.  ⇒ зуби шкіриш. 

Судьба поэта и писателя ивана франко противоречива. объявленный классиком украинской , он впервые ненадолго посетил киев лишь в тридцатилетнем возрасте. избрав в качестве ориентиров произведения революционных демократов и так называемую натуральную (реалистическую) школу, франко во многом оставался романтиком. он переводил произведения маркса и энгельса, но десять лет трудился в польской правобуржуазной газете «курьер львовский». все противоречия личности, существующей на границе и германского миров, словно для наглядности, отразились в жизни ивана франко. и потому для австрийцев он был русофилом, а для   – украинским самостийником.

Художественные сравнения:   кругом хлопці та дівчата, як мак процвітає; козаки, як та хмара, ляхів обступали. олицетворения: лихо сміється; зажурилась україна, зажурилась, заплакала; мовчать гори, грає море, могили сумують; ніч-матидасть пораду; лягло сонце за горою.  эпитет: тії ночі кривавої. метафора: заплаче серденько. синекдоха: козачество = червоні жупани. гипербола: чи затопило синє море твої гори; од лимана до трубайла трупом поле крилось.  риторические обращения: грай же, море, мовчіть, гори, / гуляй, буйний, полем — / плачте, діти козацькії, / така ваша доля! » антономасия: трясило = орел сизый. анафора: нехай собі бенкетують, / нехай на здоров’я! / нехай, кляті, бенкетують. синтаксический параллелизм: прокинулись ляшки-панки —/нікуди втікати! / прокинулись ляшки-панки / та й не повставали. метафора плюс олицетворение: червоною гадюкою несе альта вісті. эвфемизм: налетіли чорні круки вельможних будити (= клевать их трупы).