Міні-твір моя турбота про рідних і друзів

Найдорожче, що є у людини – це її сім’я, рідні та близькі. здорова, міцна, дружня родина – це запорука успіху в усьому: у навчанні, в особистому житті. тільки за рідних та друзів можна  здолати, нездоланні труднощі свого життя. я завжди піклуюсь за своїми близькими.  піклуватися про близьких людей - це природно для кожного.  їм треба , приділяти свою увагу до них, піклуватися.  моя сім’я дуже турботлива до мене та я відпові їм взаємністю. ми любимо один одного, і завжди  готові прийти на у важку хвилину. 

іван франко у своїй історичній повісті «захар беркут» звернувся до подій сивої давнини. він відкрив завісу над далеким минулим, оживив його, наповнив оптимістичним звучанням. і про події, описані і. франком, збереглося мало документальних даних. відомо, що під час походу 1241 року орда проходила через місцевості, описані в творі, але в літописах немає жодної згадки про загибель ворожих загонів. письменник у передмові до повісті писав, що пішов за легендою. але невідомо за якою. у переказі, записаному в закарпатті, розповідається про похід 1241 року. там зокрема сказано, що русини підрубили дерева, склали в купи каміння і перегородили воду. поширений у польщі переказ про боротьбу народу з монголами розповідає, що мешканці відсікли відступ монголам у єдиному вузькому проході. коли засліплені люттю вороги ввійшли в долину, «…почали валитися на них дерева і відламки скель. монголів, таким чином, зовсім було винищено». багато спільного мають закарпатська і польська легенди. особливий наголос у них зроблений на і народові самих природних умов життя. якщо і. франко використав не ці два відомі перекази, а інший, то він, безумовно, був дуже близький до них за змістом.

справді існує село тухля, про яке розповідається в повісті. збереглися перекази про походження назви села, пов’язаної з загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов тухлий сморід. тож події, описані в творі і. франка, справді мали місце в реальному житті.

Объяснение:

Роберт Шеклі

1928 — 2005

Серед сучасних фантастів, котрі вдало поєднують у своїй творчості художнє прогнозування майбутнього і гумор, великою популярністю користується американський письменник Роберт Шеклі.

Він народився 16 липня 1928 року в Нью-Йорку. Після закінчення школи служив в армії США, а потім вступив до Нью-Йоркського університету. 1951 року здобув ступінь бакалавра мистецтв. Тоді ж опублікував свої перші твори. Протягом кількох десятиліть письменник створив 15 романів і близько 400 фантастичних оповідань.

Роберт Шеклі є представником наукової фантастики. У його творах зображуються швидкісні космічні кораблі, які долають міжпланетні відстані, найсучасніші роботи, що здатні замінити працю людей, неймовірні прилади, які значно полегшують життя. Але митець пише не тільки про перспективи розвитку наукової думки і технічного прогресу. Він прагне пізнати внутрішні можливості сучасної людини, її здатність до саморозвитку і відкритість до нових знань. У своїх фантастичних творах Роберт Шеклі також досліджує моральну готовність людства до контактів з іншими планетами, а ці контакти, як вважає письменник, вже зовсім скоро стануть реальністю. В одному з інтерв’ю він сказав: «Наша Земля не єдина у Всесвіті. З далеких галактик, крізь сузір’я, на нас, можливо, дивляться інші космічні мешканці. А ми?.. Що робимо ми для того, щоб зберегти нашу планету і бути гідними спілкування з вищим розумом? Яким досвідом і цінностями ми зможемо поділитися?..»

На відміну від деяких низькопробних фантастичних творів, у яких подеколи можна зустріти лише жахіття, оповідання й романи Роберта Шеклі не лякають читачів, а спонукають замислитися над проблемами розвитку людського інтелекту і земної цивілізації, а інколи – просто посміхнутися і сміливо вийти у відкритий космос…

9 грудня 2005 року митець помер, залишивши по собі, як комета, яскравий слід на обріях фантастичної літератури.