Придумайте сказку или легенду на украинском языке свободная тема. заранее !

Жили собі дід та баба , а у них була курочка да півник . дід з бабою померли, а півник і курочка все без них поїли - і бобочком і все дочиста. сіли на сідалі . петушок : " кукуріку ! " - схопив камінчик , та й вдавився. ось курочка плакала - плакала , побігла потім до моря води просити : - море , море , дай води ! - навіщо води ? - петушки води: лежить півник на горіі не дихає ,тільки хвостикомвсі колише . а море каже: - іди до волові , нехай ріг дасть ! вона й пішла , просить: - віл, віл , дай ріг ! - навіщо ріг ? - морю ріг : море води дасть. - а навіщо вода ? - петушки вода: лежить півник на горіі не дихає ,тільки хвостикомвсі колише . а віл і каже: - так іди до кабана : нехай ікло дасть ! - кабан , кабан , дай ікло ! - навіщо ікло ? - волові ікло : віл ріг дасть. - навіщо ріг ? - морю ріг : море води дасть. - а навіщо вода ? - петушки вода: лежить півень на горіі не дихає ,тільки хвостикомвсі колише . - так іди до дуба : нехай жолудь дасть ! ось курочка і пішла : - дуб , дуб , дай жолудь ! - навіщо жолудь ? - кабанові жолудь : кабан ікло дасть. - навіщо ікло ? - вол ріг дасть. - навіщо ріг ? - море води дасть. - а навіщо вода ? - петушки вода: лежить півень на горіі не дихає ,тільки хвостикомвсі колише . - так іди до дівки : нехай нитки дасть ! ось курочка прийшла і каже: - дівка , дівка , дай ниток ! - навіщо нитки? - дубові нитки : дуб жолудь дасть. - навіщо жолудь ? - кабанові жолудь : кабан ікло дасть. - навіщо ікло ? - волові ікло : віл ріг дасть. - навіщо ріг ? - морю ріг : море води дасть. - а навіщо вода ? - петушки вода: лежить півень на горіі не дихає ,тільки хвостикомвсі колише . - так іди , - каже, - до баби : нехай масла дасть ! - баба ! баба , дай масла! - навіщо масло? - дівками масло: дівка ниток дасть ! - навіщо нитки? - дубові нитки : дуб жолудь дасть. - навіщо жолудь ? - кабанові жолудь : кабан ікло дасть. - навіщо ікло ? - волові ікло : віл ріг дасть. - навіщо ріг ? - морю ріг : море води дасть. - а навіщо вода ? - петушки вода: лежить півень на горіі не дихає ,тільки хвостикомвсі колише . - так іди ти до липи : нехай липового цвіту дасть ! вона й пішла . - липа ! липа , дай цвіту! - навіщо тобі колір? - бабі колір : баба масла дасть. - навіщо масло? - дівками масло: дівка ниток дасть. - навіщо нитки? - дубові нитки : дуб жолудь дасть. - навіщо жолудь ? - кабанові жолудь : кабан ікло дасть. - навіщо ікло ? - вол ріг дасть. - навіщо ріг ? - морю ріг : море води дасть. - навіщо вода ? - петушки вода: лежить півень на горіі не дихає ,тільки хвостикомвсі колише . дала їй липа липового цвіту , баба за липовий колір масла , дівка ниток , дуб за нитки жолудь , кабан за жолудь ікло , віл за ікло ріг , а море за ріг воду дало. ось напоїла курочка півника , та й живуть собі , хліб жують і постолом * добро возять.

На мою думку, гроші не завжди приносять щастя. адже для кожної людини щастя вимірюється в різних вимірах. для когось в кількості друзів, для когось в  кількості відвіданих країн, для когось кількістю отриманих вражень, а для когось кількістю грошей. так ось тих людей, для кого щастя виміюється в грошах щиро жаль. тому що, людина прагне не просто стати багатою, а стати багатшою за інших. і це постійне змагання, на звання хто багатший вбиває людину з середини, вона просто не помічає все, що знаходиться навколо неї. якось  арнольд шварценеггер сказав: "гроші не приносять щастя . у мене зараз 50 мільйонів , а щасливий я рівно також, як і тоді, коли у мене було 48 мільйонів." тож я остаточно спростовую той факт, що гроші приносять щастя.

Вій знаменитий «заповіт» тарас шевченко написав 25 грудня 1845р. в м.переяславі під час важкої хвороби. у грудні 1845р. шевченко гостював на переяславщині у поміщика-декабриста с.н. самойлова і тяжко захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в переяслав до козачковського. тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. але до всього треба бути готовому, якщо раптом смерть, то треба сказати людям останнє слово. нелюдськими зусиллями перемагаючії хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. на папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова: як умру, то поховайте отакі події наштовхнули шевченка до написання «заповіту». але поштовх ще не є причиною. якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30-40-х роках xix століття, сповнений глибокого революційного змісту. поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843-1845 рр. відвідавши знедолену свою вітчизну, проїхавши сотні сіл полтавщини і київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по україні. побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. він побачив усе, вислухав усіх зробив висновок: , кайдани порвіте.