21.Яку з перерахованих ідей не сповідує дракон -- головний герой твору Юрія Винничука "Місце для дракона": А)«… Це мій обов’язок… слідкувати, щоб усе було, як заведено. Я, знаєте, великий прихильник традицій». Б)«Та мені й на думці ніколи не було зло чинити. Що мені хтось поганого зробив?» В)«Але я не вмію бути страшним, не вмію чинити зло». Г)Але я вже знаю, що зроблю. Я вийду на герць. Заради князя, заради його доньки і заради Люботина. Мого Люботина. Бо ж це і моя земля!»

Оповідання Джеймса Олдріджа «Останній дюйм» – один з найглибших й найяскавіших творів літератури двадцятого століття, хвилюючий та життєстверджуючий. В творі ідеться про проблеми батьків та дітей, про непорозуміння та самотність, віддалення близьких людей один від одного.Головні герої твору — хлопчик Деві та його батько Бен. У свої десять років Деві дуже самотній — чужий батькові та непотрібний матері. Батьки займаються кожен своїми справами, вирішують свої проблеми, намагаються влаштувати особисте життя, незважаючи на хлопця. Не розуміючи, що Деві — дитина, яка потребує любові, уваги та турботи. Не замислюючись над тим, що згаяний час все більше віддаляє рідних людей один від одного, роблячи їх чужими. Ця проблема актуальна і сьогодні. Дорослим не завжди вистачає часу на власних дітей. Часто-густо це призводить до сумних наслідків.На щастя, трагічна подія, що сталася в Акулячій бухті, до Бену переоцінити своє життя та свої цінності, зрозуміти сина та його почуття.На прикладі Бена і Деві Джеймс Олдрідж вчить читача не гаяти час на неважливі речі, не марнувати шанси, які дає життя, не опускати рук в складних обставинах, з повагою та турботою відноситись до своїх близьких. Адже кожна людина заслуговує на увагу та любов.

А ось ця історія сталася з ним у Відні. Їхав він своєю машиною, але правил не звик дотримуватися. Нерідко жартував, мовляв, в Англії вони одні, у Америці зовсім інші, і в Австрії, мабуть, теж місцеві нюанси мають. Отож, порушення помітили поліцейські, які, зупинивши машину, стали вимагати, аби Кротон сплатив штраф. Грошей він заробити ще не встиг, тож пожартував, мовляв, завтра виступатиме на сцені, а післязавтра розрахується. Але стражі порядку були невблаганними та принциповими. Не церемонячись, пов'язали Фірцака та й повезли у в'язницю. І хоча гість-закарпатець переконував, що він – артист, що він – Кротон, але такі аргументи на «тамтешніх» поліцейських не вплинули – Івана Силу таки «заперли...» 

Коли зостався сам у чотирьох стінах, за відсутності наглядача виламав грати. Та ще й покрутив їх у баранячий ріг. Пройшовся гордовито коридором, з'явившись, урешті, в кімнаті чергового по в'язниці. Той із подиву ледь зі стільця не впав. Вичитавши підлеглого за ненадійно зачинені дверні засуви, відвів затриманого до начальника поліції. І тільки тоді, за до перекладача, з'ясувалося, хто такий цей клопітний і ядерний чолов'яга. Кротона одразу ж випустили, вибачилися за непорозуміння. А наступного дня сам начальник поліції з дружиною прийшов на виступи Фірцака, і так щиросердно, як той, ніхто йому не аплодував. Навіть букет красивих квітів подарував учорашньому своєму «підопічному»