Основна думка твору миколи костомарова "соловейко"

  уславлення таланту як найвищого прояву особистости

Походження і розвиток належить до найскладніших фольклорних жанрів. появу відносять до середньовіччя. провансальці називали даний жанр танцювальною піснею, французи характеризували як ліричний вірш, ійці - як сюжетні поеми ліро-епічного характеру. у хіх ст. в росії, україні, за визначенням м.максимовича, м.костомарова, таким словом називали літературні та народнопісенні твори. на сьогодні існує кілька визначень . пропонуємо одне з них: - невеликий за обсягом віршований сюжетний гостродраматичний ліро-епічний твір, в якому відображаються напружені конфлікти в особистому та громадському житті. корені - в календарно- і родинно-обрядовій пісенності. найдавніший запис знаходимо в рукописній книзі чеського фольклориста яна благослава „дунаю, дунаю, чому смутен течеш". найпродуктивнішим періодом вважають хv-хvіі ст. з хіх ст. публікуються у багатьох збірниках українського фольклору. ґрунтовно досліджував і.франко („жіноча неволя в руських піснях народних", 1883), наукові розвідки цьому жанру усної народної творчості присвятили о.потебня, ф.колесса, к.квітка та ін. національні сюжети, символи й образи знайшли відображення у творчості т.г.шевченка („тополя", „причинна", „утоплена", „катерина" тощо). широко використовували традицію поети початку хх ст. (п.карманський „українська ", м.вороний „бондарівна", в.еллан „ про любов" тощо. найповніше видання „" у серії „народна творчість" було здійснено у 1987 році. фольклорист о.дей опублікував „каталог українських народних ".

• «не сиділося вдома, хотілося світ побачити»; • батько: «не вмієш робити ніякої справи»; • «подався світ за очі»; • «багатий»; • «…молодий і недосвідчений»; • «…і найкращий, і наймудріший, і співає краще за всіх, і танцює»; • «…вдень пиячить, а уночі в кості грає на гроші»; • «…дурний я, дурний»; • «…грошей у мене немає»; • «…все що міг, віддав, і нарешті вже не зосталося нічого»; • «от коли йому рідна домівка згадалася! »; • «…пішов… без шапки, босий, шукати якогось заробітку»; • «не вміє шити, куховарити, теслярувати»; • «і залишився… у пана свинопасом»; • «…під’їдав він крадькома коло свиней висівки з ночов»; • «а що, як повернутися до батька, покаятися? »; • «звідти він як вітер мчав — на коні! а назад ледве повз: немає сил, зголоднів»; • син батьку: «пробачити мене ти не зможеш… та візьми до себе хоча б за наймита»; • батько сину: «так, ти винен, але ж ти повернувся, покаявся»; • «такий він став блідий і виснажливий».

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua