Будь ласка, іть скласти розповідь "снігопад" дуже потрібно!

Сьогодні був сні грав у сніжки.ще я катався на санках.я прийшов додому,а снігопад ще йшов і йшов.мама принесла мені чай й печиво.седівши у камелька я дуже зігрівся.мама дуже хвилювалася за мене."бо раптом мій синочок захворів? "-думала мама.снігопад закінчився тільки під вечір.і я досі згадую цей снігопад-він був не такий як усі,він був особливим.

1. добро – це дії, які спрямовані на благо. тобто все, що приносить благо і не заподіює шкоди, можна назвати добром.  у духовному значенні добро можна визначити як благо. це, в свою чергу, означає щось корисне і чесне, чого вимагає людський борг. 2.зло - це поняття, протилежне добру. воно досить велике і включає в себе безліч дрібніших «складових». зло має свої «ідеали», до яких відносяться насильство, ненависть, руйнування, гнів, обмеження свободи проти волі людини, тероризм, заздрість, страх, брехня, гнів та ін. якщо розглядати зло не так широко або абстрактно, то його позначення можна сформулювати , як нанесення живим істотам страждань будь-якими способами (як фізичних, так і моральних). 3.любов-це чарівне, магічне почуття надить нас і хвилює все життя. 4. щедрість душі - ознака глибокої моральності людини, добродушності і прояв доброти в необмежених масштабах і кількості з виключенням очікувань зворотної дії. 5. справедливість — мораль та чеснота, вразливість як на суспільне добро, так і на суспільне зло. за платоном, справедливість — це найвища чеснота,  що  утримує мужність, поміркованість та мудрість в повній рівновазі й гармонії («кожному своє»).

    захар беркут є одним з головних персонажів. навіть повість названа його іменем.

    цей шанований громадою чоловік мав поважний вік. було йому дев'яносто років. на своєму довгому життєвому шляху зробив безліч добрих справ, виростив вісім синів. 

    «високий зростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин» - так про нього дуже точно говорить автор. бо не дивлячись на старість, захар став надійною опорою для односельців. був розумним, справедливим, благородним. радо ділився своїм досвідом і знаннями, «навчав кожного, показував і заохочував». тому односельці рахувалися з його думкою і поважали його, часто зверталися за порадою. старий беркут знався на ліках, не одному допоміг у біді.

    захар беркут не тільки шанував та дотримувався народних традицій, спонукав інших не забувати своє коріння.   тому в годину небезпеки нарівні зі всіма боронить свій край від ворогів.

    автор симпатизує своєму герою. приділяє багато уваги опису зовнішнього вигляду, рис характеру. описує дуже детально, як нікого іншого. зі захопленням розповідає читачеві про його добрі вчинки. навіть умираючи, захар беркут не забув про громаду, а залишив мудрі настанови для своїх односельців, бо вірив, що «життя лиш доти має вартість, доки чоловік може іншим».