Придумать сказку про соловья , который заболел. 2 класс

Жил-был соловей. сидел он себе на веточке, как тут ветер подул сильно, веточка, на которй сидел соловей, сломалась и рухнула на землю. соловей не ожидал такого и упал. он поранился от падения и не смог встать. ему стало холодно и он заболел. девочка по имени аня увидела соловья, подобрала его и согрела в ручках. принесла его домой и положила на грелку. дала ему покушать семян, попить водички и и дала ему лекарство для птичек. накрыла его маленьким кукольным одеяльцем. соловей заснул и ему снились хорошие сны - как он выздоравливает. на следующий день соловей выздоровил. аня, отпуская соловья , сказала ему напоследок: "ты молодец, соловушек, что выздоровил. старайся не болеть, я буду скучать." и открыла окошко. соловушек улетел ,  чирикая и радуясь зимнему солнцу. 

              характеристика образу івана сили з оповідання о. гавроша                                              "неймовірні пригоди івана сили"               україна завжди славилась своїми сильними людьми. проте раптово серед незаслужено забутих силачів віднайшлась істинно прекрасна і чарівна людина іван сила, справжнє прізвище якого фріцак. о. гаврош у своєму творі "неймовірні пригоди івана сили" спробував відтворити образ уславленого українського силача та борця, що був визнаний найсильнішою людиною нашої планети.           іван втілює себе риси благородної людини, що спроможна заступитися за того, хто цього потребує. так, перебуваючи на вокзалі, він допоміг злодію, який видався йому німим, врятувавши чоловіка від привселюдного побиття. звичайно, злодій згодом виявився зовсім не німим, проте у такому вчинку іван показав свою добродушність.і дуже прикро, коли поряд із благродство співіснує неправда та зажерливість.             іван сила - сильна з дитинства людина. так, батько відправив парубка з дому, бо родина була многодітна, а хлопець їв за чотирьох. настільки талановитий від природи хлопець не зміг не звернути на себе увагу видатних тренерів, так іван опинився серед чемпіонів. проте його заслуги ще у щоденній праці. жодна людина не спромоглася б досягти висот, якби не тяжка робота над собою та власним тілом.         щирий, завзятий і чесний хлопець не раз потрапляв у дивні та неприємні історії, проте кожно разу знаходив достойне розв’язання кожної зі своїх проблем. о. гаврош не порушив закону жанру казки, адже зрештою добро і благородство перемогло.

Разлука для любви то же, что ветер для огня: маленькую любовь она тушит, а большую раздувает еще слово уместно и бесконечно мило уже потому, что говорится оно самым дорогим на свете голосом.судьбу нельзя два раза не она узнает, судьба не любит, когда ее спрашиваютвливалась в мою душу весенняя грусть, сладкая и нежная, исполненная беспокойных ожиданий и смутных предчувствий, – поэтическая грусть, делающая в ваших глазах всех женщин хорошенькими и всегда приправленная неопределенными сожалениями о прошлых вёснах. сегодня наш день, и никто у нас его не отнимет..