Чому мова і книга мають таку давню історію? чому в укр.мові багато слів - "чужинців"? чому ми називаємо природу "живою" книгою? що можна вважати її сторінками? а що буквами? добери якомога більше слів, що характеризують нашу мову.

без мови люди не могли передати свої почуття, вони не могли розповісти про щось без мови, тому мова з"явилася дуже давно, а книга-це почуття яке люди хотіли передати іншим у письмовому виді, ще книга передавалася у спадок(у багатьох родинах)і до нас надійшли дуже стародавні книги.багато слів-чужинціт, тому що мова не стояла на місті, люди які жили на прикордоні, вони дуже багато чули інші слова, ще люди які їздили закордон, привозили в україну іноземні нові слова.так, наша   батьківщина знає багато слів і виразів-чужинців.живою книгою природу називають тому що це неможливо записати, але коли подивишся туди,побачиш і дізнаєшся багато цікавого.   верно? )

без слова опору попадали тухольці ниць додолу, похапавши ратища

в руки. стріли ще сипались якийсь час, а відтак перестали — знак,

що передній ряд почав спинатися горі драбиною. дух у собі запираючи,

лежали тухольці й дожидали ворогів. ось чути вже скрип щаблів, сапання

мужів, брязкіт їхнього оружжя — і звільна, несміло виринають перед

очима лежачих мохнаті кучми1 2, а під ними чорні, страшні голови з маленькими

блискучими очима. очі ті тривожно, несхибно, мов закляті,

глядять на лежачих тухольців, але голови піднімаються вище, чимраз

вище; уже під ними видніються рамена, плечі, окриті мохнатими кожухами,

широкі груди, — у тій хвилі зі страшним криком зриваються тухольці, і ратища

їхні разом глибоко тонуть у грудях напасників.

ну я не знаю чи це !

Дивно, що ніколи не зустрічав цього вислову. що ж.. на мою думку, цей вислів несе в собі значення того, що існує багато людей, які дуже високої думки про себе, хоча, по суті, не є такими, якими себе вважають. подібні слова колись були сказані достоєвським: "дурень, зрозумівший, що він дурень, вже не є дурнем". це наштовхує нас на роздуми, які полягають у потрібності постійного самовдосконалення. треба пам'ятати, що коли ти дійсно будеш чогось вартий, то ти це зрозумієш сам, а брехати самому собі, доводячи, що ти заслуговаєш на більше- не зовсім правильно.