Написати байку з мораллю-хотів зробити спішно, а вийшло смішно

Вафриці живе гігантський слон. в лісі повз мене пролетів ерихітний метелик. горох у банці виявився дуже дрібним

Кожен сам формує свій світогляд та визначає свої життєві принципи. існують такі речі, що змінити в своєму житті просто неможливо. кожна людина народжується в родині, що обирає доля. дитина, наче молоде дерево, приростає до своєї рідної землі. батьківщина – це не просто держава. протягом певного часу кордони країн змінюються, та в серці назавжди залишається шматочок теплого почуття, що пов’язано з батьківщиною. куди б людину не занесла доля, та все одно манить завжди рідний край. найдорожче, що є в житті кожної людини це батьки. саме вони найближчі люди, найкращі друзі та опора і підтримка. вони життя та приводять дитину в жорстокий дорослий світ. недооцінити значення батьків в житті неможливо, в будь-яких випадках перше звертання в різних ситуаціях однозначно до батьків. ці близькі люди і формують відношення до батьківщини. можна порівняти значення батьків та рідного краю в житті родини. ці почуття зрозуміло різні, одна любов до близьких людей, інше почуття патріотизму, та їх об’єднує загальне направлення. це почуття вдячності і в той же час відповідальності. та вже неважливо, де ти саме народився, це почуття не залежить від обставин. воно абсолютне і народжується з самого дитинства. людина може жити в будь-якій країні, але батьківщина назавжди залишиться в її серці. сьогодні існує багато суперечок з приводу критики батьківщини, політики та в цілому відношенню людей до рідної землі. батьківщину не обирають, її можна поважати чи байдуже ставитися. та кожен обирає свою філософію життя. не поважати батьківщину це так само як не поважати батьків. хіба можна осуджували вчинки близьких людей чи звинувачувати суспільство за складні умови існування? є речі, що залишаться в житті кожної людини назавжди. вони світлим променем проходять через все існування та ведуть по життю. вони вписані в історію кожної людини та визначають її суть, корені та історію виникнення. для побудови успішного майбутнього потрібно з гідністю оцінити свою землю і батьків. саме повага забезпечить міцну культурну платформу розвитку нащадків.

Захар беркут, строгий лицем і високий на зріст був «…незважаючи на глибоку старість іще сильний і кремезний». основним життєвим покликанням цієї людини була самовіддана праця на користь рідного народу. навіть досягнувши похилого віку, він приймає активну участь у житті громади, є людям своїми знаннями і своїм досвідом. усе життя захар присвячує боротьбі за єдність людей. навіть перед смертю він бачить лише перемогу своєї справи, якій віддав кращі роки свого життя. життєвою мудрістю і переконливістю сповнений виступ захара беркута перед громадою. він завжди дотримує свого слова і з гордістю запевняє: «беркути додержують слова навіть ворогові і зрадникові». навіть наприкінці свого життя захар переживає за майбутнє свого народу. він закликає своїх співвітчизників триматися разом, стояти незламно один за одного, щоб ніяка сила, ніякий ворог не змогли їх подолати. я захоплююсь захаром беркутом, в образі якого і. франко втілив патріотизм, народну мудрість і відданість народній справі. навіть своїм життям видатний український письменник і. франко довів, що любов до рідної землі повинна проявлятися не у порожніх , а у щоденній самовідданій праці. таким був письменник, таким був і головний герой його найкращого твору. ми знайомимось з захаром беркутом вже наприкінці його життя і застаємо героя «сивим голубом», дев’яностолітнім старцем, поважним лідером гірської громади. «високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя, захар беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази».