Мне на завтра нужен по украиноской "твір на тему драматична жіноча доля у поемах шевченка". на 8-9 .

Творча спадщина тараса шевченка яскрава та різноманітна. хоч він найбільше відомий нам саме як поет, не слід забувати, що  шевченко  створив також чудові прозові, драматичні й художні  твори. дуже поширеною темою у творчості кобзаря є тема тяжкої долі української жінки. поеми «катерина» та «наймичка» присвячені саме цій темі. обидві поеми шевченка розпові нам про долю дівчини-покритки. на жаль, це була типова трагедія для тогочасного суспільства. і письменник, який-усе життя дуже переймався долею рідного народу, не міг оминути цієї  теми. і тому він у своїх творах порушив цю важливу та страшну проблему.хоч поеми «катерина» та «наймичка» мають спільну тематику, проте вони дуже різні. передусім вони різні своєю композиційною будовою, але це, на мою думку, не настільки важливо. як ми бачимо вже з назв, головними героями поем є жінки. це два яскравих і прекрасних образи. і катерина, і ганна красиві,працьовиті, ширі та чесні. проте, героїні дуже відрізняються. побачити ці відмінності можна, проаналізувавши життя обох дівчат.,обидві історії дуже схвилювали мене: мені навіть уявити страшно, що довелося пережити катерині та ганні. я помітила, що дуже часто, коли читаєш якийсь захоплюючий літературний твір, забуваєш, що його герої — лише літературні образи, вигадані автором. так і цього разу, але одразу спадає на думку те, що таких дівчат у сучасній шевченку україні були тисячі. отже, події, змальовані в поемах, є не стільки художнім вимислом, скільки просто узагальненням реальних подій. це справді страшно! катерину виганяють із дому батьки, вона з малою дитиною без грошей і навіть теплого одягу йде зі свого села. вона поневіряється, потерпає від голоду та холоду і врешті зустрічає свого кривдника. але іван теж проганяє її. не в змозі витримати такого приниження, катерина топиться, залишаючи дитину напризволяще. ганну так само спіткала доля покритки, але ганна знаходить спосіб вижити. вона підкидає дитину багатим людям, а сама йде працювати до них наймичкою. отже, катерина підкорилася обставинам, але, на мою думку, її не можна засуджувати.а вчинок ганни є справді незвичайним! мене глибоко вразила сила духу, любов до сина, яку виявила ганна. через образи ганни та катерини т. шевченко розкриває проблему покриток в українському суспільстві xix століття. цими образами він стверджує духовну силу, чистоту української жінки та її прагнення перемогти обставини.

образ мирослави мирослава — головна героїня повісті і. франка «захар беркут», дочка боярина тугара вовка. головна героїня закохана в максима беркута. риси характеру мирослави: а) сердечність; б) доброта; в) скромність; г) ніжність, вміння кохати д) порядність; е) вірність. є) вольові риси: готовність віддати життя за щастя народу і за коханого; сила волі; мужність.

образ максима максим — наймолодший син захара беркута, перейняв ідеали батька, хоробро б’ється у першій сутичці з монголами. закоханий у боярську дочку — мирославу. максим беркут зовнішність: «…його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице» «мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольським парубоцтвом» «…молодий гірняк»; «…перший удалець на всю тухольську верховину, син тухольського бесідника захара»; риси характеру максима беркута вольові якості: наполегливість; цілеспрямованість; мужність; велика сила волі; незламність, твердість; готовність до самопожертви; свідомість обов’язку. «усюди був однаковий, спокійний, свобідний в рухах і словах..» «в його серці, смілім і чистім, як щире золото…»

захар беркут — центральний персонаж повісті, ватажок тухольської громади. йому вже понад 90 років, і все своє життя ця людина віддала громаді. «громада — то був його світ, то була ціль його життя»,— пише автор. «…се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстарший віком у цілій тухольській громаді. батько вісьмох синів, із яких три сиділи вже разом із ним між старцями… високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин, з. беркут був правдивим образом тих давніх патріархів, батьків і провідників цілого народу, про яких говорять нам тисячолітні пісні та перекази. невважаючи на глибоку старість, захар беркут був іще сильний і кремезний. …сад, пасіка й ліки — се була його робота». риси характеру захара беркута   добрий і волелюбний;   відвертий і чесний;   працьовитий;   розсудливий і мужній;   витриманий.

характеристика тугара вовка тугар вовк — тухольський боярин, якому князь землі тухольчини.   вважає себе вищим за громаду і хоче насаджувати нові порядки. відмовляється віддавати мирославу за максима бо вважає простого смерда недостойним боярської дочки. видав монголам плани руської дружини напередодні битви на калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до тухлі.

характеристика бегадир бурунда • «…один із начальників монгольських, мужчина величезного росту й геркулесової будови тіла, з лицем темно-оливкової барви, одітий у шкіру степового тигра, що все разом аж надто свідчило про його походження з туркоманського племені. се був страшний, безтямно-сміливий і кровожадний войовник, суперник у славі з кайданом. монгольські загони, які він провадив, лишали по собі найстрашнішу руїну, найбільше число трупів, найширшу ріку пожеж. він безмірно перевищав пету своєю відвагою, перед його шатром кожного вечора було два рази більше свіжих голів, ніж перед шатром усякого іншого вояка».

цей вислів став уже крилатим. особливо щодо української пісні, бо українців у світі знають як співучий народ. пісня є людину все життя: від народження й до самої берізки (так каже моя бабуся). мама мені співала колискових пісень, а потім, коли я трохи підріс, вона вчила мане гарно говорити і ми з нею разом співали коротенькі дитячі пісеньки, особливо мені пісенька "котку, котку рябку, викопай нам грядку".

у піснях народ ніби записав усю історію, тому є пісні історичні, є побутові, чумацькі, є обрядові пісні та безліч дитячих пісеньок. а у нас на книжковій полиці стоїть дуже цікава книжка "історія україни в народних піснях", там можна прочитати про все: і про богдана хмельницького, і про лицарів, що боронили землю від ворогів, і про героїчну марусю богуславку, яка визволила бранців із полону.

українці — народ жартівливий, тому в збірниках пісень можна знайти безліч жартівливих пісень. і радість, і смуток, і душевні переживання народ вилив у пісню. тож справді, пісня — душа народу.