Опис героiв з повiстi "химера лiсового озера, або митькозавр iз юркiвки"

Завдяки невдалому жартові старшокласника васі-велосипедиста,  дмитро з сергіем провели захоплююче, цікаве літо біля лісового озера, вистежуючи страшне чудовисько. вони багато читали, спостерігали, висували наукові та фантастичні припущення. навіть полюбили зоологію. поряд із комінчими , хлопцям довелося пережити й справжні. наприклад, вони безстрашно кинулися рятувати "потопаючого". хлопці- спражні любителі пригод, великодушні, дотепні, кмітливі, працьовиті, наполегливі. а найголовніше- вони вміють дружити, турбуватися дин про одного,швидко вирішувати конфліктні ситуації.

Утворі «митькозавр із юрківки» або ще «химера лісового озера» йдеться про двох хлопчиків-друзів, митька та сергійка, котрі були вимушені зібрати колекцію комах за літо на біологію та шукали пригоди на свою голову. саме завдяки своїй уяві та бажанню, вони потрапляють у село до митькової бабусі, де і починається головна авантюра. найбільше у творі мені запам’ятався той епізод, коли хлопчики готували пастку для «чудовиська». мене зворушило ставлення друзів один до одного, їх винахідливість, адже не кожна дитина може так мріяти та творити. мені головні герої твору митько та сергійко. звичайно, шкода, що вони забули про бабусю, хоча й могли їй …,але я думаю, що вони ще виправляться. та насправді це справжні друзі, жваві, бадьорі мрійники-авантюристи, котрі нікого не образять, у скрутну хвилину та мають велике серце. але й без зла не буває добра, тому у творі присутні і негативні герої. у «митькозаврі із юрківким» таким є спортсмен василь, котрий заради насмішки обдурив друзів. прочитавши цей твір, я зробила висновок, що потрібно гарно ставитися до природи, берегти та читати книги, не насміхатися з оточуючих. потрібно пам’ятати про те, що із скрутних ситуацій завжди є вихід і що мріяти та йти до своєї мети зовсім не шкідливо, а, навпаки, це лише дає впевненості в собі, бажання чогось кращого. а найголовніше – потрібно пам’ятати правило: «стався до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставилися до тебе». я раджу всім прочитати цю чудову книгу, адже вчитися ніколи не пізно, навіть дорослим. тим паче захоплюючі пригоди, котрі відбувалися із хлопцями, розчулять і здивують кожного. тому, коли ви маєте вільний час або просто хочете почитати цікаві історії, можете взяти до рук повість ярослава стельмаха «химера лісового озера».

саме ці непрості часи історії нашого народу відобразив у своєму оповіданні під назвою «дорогою ціною» видатний український письменник михайло коцюбинський. у своєму творі він удало порівняв тогочасних селян з волелюбним, але майже знесиленим туром, якого обтяжувало важелезне ярмо панства. у ті часи у кріпаків єдиною можливістю здобути собі свободу була втеча з панського маєтку і поступово це явище набрало масового характеру. та така свобода найчастіше здобувалася занадто дорогою ціною, іноді ціною власного життя та життя найдорожчих людей. прикладом цього стала історія двох молодих людей – остапа і соломії – головних героїв оповідання. вони теж єдиним шляхом до бажаної свободи та щасливого життя бачили лише втечу від пана.

незважаючи на досить коротке життя двадцятирічний остап вже чимало настраждався. його мати і дідусь теж були кріпаками, до яких, як і до інших селян, пани ставилися гірше, ніж до худоби. та від свого дідуся остап чув багато розповідей про вільних козаків, про запорізьку січ та про життя вільних українців. вже з дитинства в уяві хлопця малювалися картини справжнього вільного і щасливого життя у власному будинку, життя за своїми планами і бажаннями, життя з дружиною та дітьми. поступово ці мрії лише міцніли, тому зрозуміло, що врешті-решт вони повинні були колись здійснитися. і такий момент, коли потяг до простого людського щастя переважує все інше і примушує хлопця прийняти важливе, але дуже ризиковане рішення – утекти як наділа від пана, утекти у ті краї, в яких «хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю» врешті-решт настає.

всесильне слово «свобода» надало остапові сил і, попрощавшись зі своєю коханою соломією, він вирушає у путь. але й соломія ніяк не була щасливою, бо попри її кохання до остапа дівчину віддали заміж зовсім за іншого чоловіка. не витримує і вона такого життя, перевдягається в хлопця та теж вирушає за своїм нареченим. але не прагнення до свободи, а велика сила кохання відправляє соломію у смертельно небезпечний шлях до свободи, на якому вона була готова розділити зі своїм коханим усі страждання, а потім і добру чи лиху долю.

скільки страждань, скільки переживань прийшлося пережити остапу і соломії під час цієї важкої і небезпечної подорожі, скільки перешкод довелося здолати закоханим! та коли нарешті вони майже досягли мети, нещастя спіткає наречених. остап опиняється у в’язниці і його планують відправити назад до пана. а соломія, намагаючись врятувати свого коханого, гине у хвилях дунаю.

з часом отримавши свободу, остап повертається туди, де він втратив найдорожче у світі – своє єдине на все життя кохання. він доживає свій вік у повній самоті і лише страждає, дивлячись на хвилі, які стали останнім притулком його коханої. і нам невідомо, що в його думках, та що в його серці, про це ми можемо лише здогадуватися. скоріш усього, він до кінця своїх днів роздумував над тим, чи не дуже дорогою циною інколи достається людям бажана свобода, чи варта вона життя найближчих та найдорожчих для нас людей. відповідь на це питання досить складна і неоднозначна, бо коли події, схожі з подіями в оповіданні, не торкаються особисто нас, можна сказати, що свобода варта і життя, а коли стане справа за нами, ми будемо примушені зробити дуже складний життєвий вибір, який залежить від кожної людини і який буде зроблений згідно з її моральних принципів та поглядів на життя. щодо мене, то на мою думку, воля може бути здобута ціною власного життя, але ніяк не ціною життя найближчої і найдорожчої для тебе людини.