Розкажіть про способи добування торфу, вапняку, піску

А. какой

ответ:

«майстер корабля» — перший роман ю. яновського, написаний 1927-1928 років. твір стилізовано як кіномемуари. у його основі — досвід роботи автора на одеській кіно­студії і його співпраця з в. кричевським, п. нечесою, о. довженком та ітою пензо, які згодом стали прототипами головних героїв. сюжет є нетиповим для тогочасної літератури: описано про­цес знімання фільму та будування справжнього вітрильника для декорацій. крім того, у текст орга­нічно вплітаються спогади головного героя то-ма-кі про минуле, записи синів та коханої тайах, дивовижні пригодницькі історії моряків і власні міркування. роман вирізняється з-поміж інших торів ю. яновського зосередженістю на мистецькій про­блематиці та максимальною увагою до самого творчого процесу. твір ю. яновського справедливо називають романтичним трактатом про мистецтво. він насичений роздумами творця про сенс люд­ського життя, старість і молодість, таємниці людської душі, пошуки гармонії, краси, а також про мету цілого мистецького покоління. у романі утверджуються рукотворні цінності та рукотворна краса. не даремно ю. яновський зосереджує свою увагу на мистецтві, пов’язаному з технікою та ремеслом. письменник возвеличує професію майстра, проспівуючи гімн рукам: «я люблю людські руки. вони мені живими додатками до людського розуму». кораблебудування та кінозйомка потребують не лише творчого підходу та натхнення, а й чіткого розрахунку і клопіткої праці, відповідно мрії тоді набувають цін­ності, коли вони стають частиною матеріального світу людини. однією з найважливіших рис роману є спроба уникнути цензури мовлення, що насичене екзо­тичними назвами, тропами, порівняннями. ю. яновський сміливо використовує нестандартні для української традиції імена, описує різноманітні тропічні місця. процес написання тексту наче від­бувається на очах у читача, таким чином автор руйнує сюжетну послідовність твору. усе реальне та дійсне — це лише матеріал для твору, в основі якого покладений принцип гри — різні погляди на зображуване. реальні люди і події, переосмислені згідно з авторським задумом, дали змогу ю. яновському створити яскраві образи української творчої інтелігенції, її молодшої генерації. кожен з них може сказати про себе словами то-ма-кі: «і як було всім зрозуміти, що в мене одна наречена, наречена з колиски, про яку я думав, мабуть, і тоді, коли не вмів ще говорити. наречена, що для неї я жив ціле життя, їй присвятив сталеву шпагу й за неї підставляв під мечі важкий щит. сімдесят років стою я на землі, пройшли переді мною покоління чужих і рідних людей, і всім я з гордістю дивився в вічі, боронячи життя й честь моєї нареченої, її коси, як струмені, розлились по землі, її руки, як благоcловення, лягли на поля, її серце палає, як серце землі, посилаючи жагучу кров на нові й нові шля­хи. для неї я був сміливий і впертий, заради неї я хотів бути в першій лаві бійців — бійців за її роз­квітання. для неї я полюбив море, поставив на гербі якір, залізний важкий якір, що його прийма­ють усі моря світу, і колишеться над ним могутній корабель. культура нації — звуть її».

джерело: бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

объяснение:

ответ: великий кобзар відіграв величезну роль у розвиткові національної і соціальної самосвідомості українського народу. боротьба проти будь-якого гніту, в тому числі й національного, була в концесії шевченка боротьбою за те, щоб розчистити шляхи для вільного розвитку як українського нарощу, так і інших гноблених народів. і все це він робив не , ні роз-мовами, а великою, геніальною силою своїх поетичних творів. патріотичні ідеї шевченка зросли на життєдайному грунті багатовікової боротьби українського народу за свою незалежність, проти соціального і національного гніту. героїчне минуле україни є увагу молодого поета не саме по собі, а як дійовий побудник сучасного становища народу, як засіб для піднесення патріотичного почуття:

україно, україно!

серце моє, ненько!

як твою долю,

заплаче серденько! /"тарасова ніч"/.

поет розуміє, що немає і не може бути вільної, щасливої і радісної вітчизни, поки "ізь на славній україні людей у ярма запрягли пани лукаві /"і виріс я на чужині"/. шевченкові герої - це люди кровно зв'язані з батьківщиною. це подвижники, для яких немає вищого почуття, ніж гаряча любов до стражденної матері-вітчизни. такими патріотами були вожді народних повстань - наливайко, тарас трясило, богдан xмельницький, богун, залізняк, гонта

объяснение: