Прочитайте уривок і дайте відповідь на питання: "Що примушувало князя в холодному поту?"(відповідь дати 1 реченням !! ) Осінь запанувала в князівстві. Вітри налинули зі сходу й принесли холод і хмари, дрібний дощ. Князь тинявся по палатах, проклинаючи дрижаки, і боровся з нудьгою. Останнім часом він уже не міг ізвладати з собою , почував себе так, начеб нутро його вишкребли й зосталася тільки одна оболонка. Якийсь біль, незрозумілий біль проліз йому в душу і звив собі там кубло, цей біль ятрив його і душив ночами, примушував прокидатися в холодному поту, з виряченими од жаху очима.

Метафори - не палає пожежею, вона розливається зануриться, засяє змійками, хлинули промені, (розганяє, розсовує)

Порівняння-блиск їх подібний блиску кованого срібла. Немов злітаючи, піднімається могутнє світило. Подібно островам, не рушають з місця. Так само блакитні, як і небо. Як дим, лягають рожевими клубами.

Епітети-прозорими рукавами. Блакитні смуги. Чорнуваті і невизначені.

Холодні тіні. Заснувшими верхівками.

Уособлення-Погода встановилася. Зоря не палає пожежею. Край хмарки засяє змійками. Хлинули промені. Колір небосхилу не змінюється

Объяснение: соррі я з Росії українську мову погано знаю

1.Білий кінь шептало

2.Змінився настрій,засмутився

3.Кінь Шептало мав взаємопорозуміння зі своїм господарем Степаном.Степан любив,доглядав та розумів свого коня.Коли Степан підняв руку на Шептало це неабияк образило коня.Але під час прогулянки до Шептала надходили гарні спогади про Степана.Він зрозумів,що сумує за своїм господарем,яким би він не був.Кінь розуміє,що бути на волі це чудово,але ж все таки йому не вистачало Степана.

4.Тема «Білий кінь Шептало» : розповідь про буденне життя коня Шептала.

5.Основна думка: людина і природа — взаємопов’язані, бо становлять єдине ціле.

6.Проблематика «Білий кінь Шептало»:людина в суспільстві; свобода і неволя;особистість і натовп; дійсність і мрія.

7.Бо це проблеми сучасного суспільства.

8. Знеособлення - це стан, що характеризується: ослабленим контролем поведінки

9.Під особою розуміють людського індивіда як суб'єкта відносин і свідомої діяльності. Ці два поняття — особа як цілісність людини і особистість як її соціальний і психологічний образ  — термінологічно цілком різні.