Зяких віршів ці рядки: а місяць липень гарячим літом обсипле липи пахучим цвітом; і тільки бродить в білій тиші бабуся лагідна - зима; затихнув гомін. в залі згасло світло; лети! співай у небі гомінкому. хоч і маленький, зрозумів я все? хто їх автори?

"а  місяць липень гарячим літом обсипле липи пахучим цві" -  співанка про місяці."і тільки бродить в білій тиші бабуся лагідна - " - чотири пори року." затихнув гомін. в залі згасло сві" - у дитячому театрi. - птицяавтори: марiйка пiдгiрянка,  наталя забiла, дмитро павличко.

Аж пил (пилю́ка) кури́ть . дуже інтенсивно, напружено, сильно. — а ласій таки курник будує.— будує? —  аж пил курить   (ю. збанацький); за віком (конопельський) — теж не жовторотий підліток. можна було вже й у вечірній (школі) вчитись. і працювати так, щоб  аж пилюка куріла   (ю. збанацький);   аж кури́ть.   бились-бились —  аж курить,   аж іскри скачуть (укр.. казки).  пи́лом (пилю́кою, по́рохом   і т. ін.) припада́ти / припа́сти. 1.   залишатися без ужитку, не використовуватися. боже, він не слуха! його робітня  пилом припада.   флоренції загрожує розруха, а він на карнавалах пропада! (л. костенко); результати нелегкої праці геологів  пилюкою   на полицях (з газети);   //   бути забутим, далеким і т. ін. принесла мені весна те, що  пилом   вже  припало.   знов земля мені тісна, знов повітря мені мало (олександр олесь).  пилко́м припа́сти . і десь за тропою за голубою дитинство і юність  пилком припаде   (а. малишко).  2.   перестати існувати; щезнути, забутися. було та минуло — вже й  порохом думав ломицький,— небагато часу минуло, а вже обридло життя (і. нечуй-левицький).3.   старіючи, ставати кволим, безсилим. живу… дивлюсь, як хата валиться; чую, що й сама я  пилом   — якось дурнішаю, якось туманію, наче жива у землю входжу… (марко вовчок).  пуска́ти / пусти́ти в о́чі дим (пилю́ку)   кому. вводити в оману кого-небудь. — кому ви  дим пускаєте в очі?   хіба в цьому — в благополучній загальній цифрі — і є всі найзаповітніші інтереси району? (і. рябокляч); до чого ж ми обросли корою байдужості до рідного коріння, звикли видавати бажане за дійсне,  пускати пилюку в очі!   (з газети).

Тугар вовк гнобитель, зрадник, що над усе ставить свої особисті інтереси й прагне жити, визискуючи з інших. він хоче заволодіти багатствами краю, поневолити його людей. але волелюбні тухольці не скоряються боярину, і громада одностайно ухвалює вигнати тугара вовка з тухольщини. прагнучи помститися непокірним тухольцям, розлючений боярин іде до монголів і обіцяє провести їх через гори, сподіваючись з їхньою підкорити волелюбних тухольців, заволодіти усіма багатствами. зла, жорстока, нікчемна, підступна людина, зрадник батьківщини, народу ніколи не може викликати ніякі інші почуття, крім жорстокого осуду, ганьби та огиди.