Составить план по биографии любовь пономаренко

1)  любов петрівна пономаренко народилася 25 травня 1955 року2) у с. іванківцях срібнянського району, що на чернігівщині3)з акінчила ніжинський державний педагогічний інститут ім. м. в. гоголя.  4) усе життя письменниці пов'язане з філологією: працювала вчителем російської мови й літератури на срібнянщині, у редакціях газет чернігівщини та полтавщини.5)н ині письменниця живе в м. гребінках полтавської області, працює власним кореспондентом обласної газети «зоря полтавщини».  6) ще в ранньому віці проявилося поетичне обдаровання любові пономаренко7)   прозу почала писати з 1980 р. як зізнається письменниця, для неї література є порятунком, вічним містом, до якого поривається впродовж усього життя. 

Берись дружно, не буде сутужно.   в гурті і каша їсться.   в гурті робити, як із гори бігти.   в нашій дружбі — наша сила.   весінній сніг та новий друг не надійні.   всі за одного і один за всіх.   гурту і вовк не страшний.   де гурт — там і сила.   дерево міцне корінням, людина — друзями.   для доброго друга й вола з плуга.   для милого дружка й сережку з ушка.   дружні сороки орла заклюють.   дружній череді і вовк не страшний.   з ким товаришуєш, таким й сам станеш.   з одної ягоди немає вигоди.   на бенкеті всі приятелі — брати; при горі ж і нещасті— нікого нема.   над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш.   не лякайся умного ворога, а бійся дурного товариша.   не по дружбі, а по службі узнаєш людину.   невдачі — приятелі ледачі.   нема приятеля — шукай, а найшов — так гляди.  

Мої улюблені прислів'я та приказки

Книга — скарбниця людських знань, духовне багатство кожного народу. Та був час, коли книг не було, а люди з уст в уста передавали мудрі настанови, життєві ситуації.

Усна творчість — це творчість не окремої людини, а багатьох людей, цілих поколінь.

От і у нашої родини є улюблені прислів'я та приказки. Коли я ще була маленькою, мій дідусь мені казав: "Під лежачий камінь вода не тече", "Не кажи — не вмію, а кажи навчусь", — коли мені щось не хотілось робити. Я підросла, пішла до школи. У мене з'явилися нові друзі, і згадалось прислів'я "Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти". Хотілось мати справжніх друзів, надійних, які б були поряд завжди. Щоб можна було покластися на них, а їм на мене.

І коли вони кличуть мене гуляти надвір, а я ще не зробила уроки, то дідусь знову каже мені прислів'я: "Зробив діло — гуляй сміло". Я дуже добре запам'ятала ці прислів'я.

А одне прислів'я мені дуже запало у серце. Я думаю, що його я запам'ятаю на все життя, як запам'ятав його мій дідусь: "Дерево мідне корінням, людина — родом і народом". Як багато любові до рідної землі, до батьків у цих словах. Прислів'я дуже допомагають мені у житті. Інколи я цього не помічаю, але вже переконалась, що найчастіше в житті буває так, як народна мудрість говорить.

Объяснение: