druzhbamagazin2457
?>

АНАЛIЗ ВIРША Жанр, Рід літератури, Iдея , тема , художнi засоби Надія Врищ Руки матері Вже десять літ, як ти лежиш в землі, Лише на цвинтарі заквітчаний горбочок, Але завжди свої і своїх дочок Несу тобі тривоги і жалі. Твоє життя – неписаний роман, Що не сторінка – то життєва драма. Я ж пам’ятаю руки твої, мамо, У шорстких шрамах від численних ран. Ті руки рідко відпочинок знали, Вони мастили, прали і пекли, Малими нас до школи повели, На самостійний шлях благословили. Вони не мали витончених рис, Були негарні, темні, вузлуваті, Але вони життя творили в хаті. Рукам тим материнським поклонись.

Украинская литература

Ответы

larson96

Соломія - один із головних образів повісті Михайла Михайловича Коцюбинського "Дорогою ціною". Це вродлива жінка, з міцною і сильною статурою, гарним обличчям, карими очима, довгими косима.

Важким було у Соломії життя: кохала Остапа, а пан силоміць віддав її заміж за нелюба. Несила була терпіти таку наругу, Соломія відважується на рішучий крок - разом з Остапом тікає від пана за Дунай.

Самовіддана і дужа, вона не раз рятує свого коханого від біди, бореться за життя Остапа, виводячи його з плавнів, а потім викупляючи в жовнірів. Тяжко поневіряються молоді по Туреччині, проте Соломія ладна все стерпіти заради коханого. Вона бореться за своє щастя, і щаслива, що поряд Остап, а не осоружний чоловік.

Остання самопожертва Соломії, коли вона, рятуючи Остапа, сама топиться у водах Дунаю.

В образі Соломії ми бачимо надзвичайно сильну і фізично, і морально особистість, яка заради свого кохання і свободи ладна на самопожертву.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

АНАЛIЗ ВIРША Жанр, Рід літератури, Iдея , тема , художнi засоби Надія Врищ Руки матері Вже десять літ, як ти лежиш в землі, Лише на цвинтарі заквітчаний горбочок, Але завжди свої і своїх дочок Несу тобі тривоги і жалі. Твоє життя – неписаний роман, Що не сторінка – то життєва драма. Я ж пам’ятаю руки твої, мамо, У шорстких шрамах від численних ран. Ті руки рідко відпочинок знали, Вони мастили, прали і пекли, Малими нас до школи повели, На самостійний шлях благословили. Вони не мали витончених рис, Були негарні, темні, вузлуваті, Але вони життя творили в хаті. Рукам тим материнським поклонись.
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*