Експозыция завьязка кульминация и розвьязка в твори земля

Експозиція:   постає пейзажна картиназав*язка:     де михайло й анна зустрічаються в полі.розв*язка:   про те, що сталося через шість років.    

Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як "Тополя", "Причинна", "Слепая", "Відьма", "Сова", "Наймичка". Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми.

Трагедія Катерини — це рядова, дуже поширена і за тих часів, і, на жаль, за всяких часів, трагедія зрадженої довіри щира, відкрита, з чистим серцем дівчина зустрічає офіцера. Він вражає її... Чим? Вродою, лагідними словами, вогненними поглядами. Вона покохала його, не вагаючись, "полюбила москалика, як знало серденько".

Чесна й пряма, вона не може навіть думати, що людина, якій вона віддала душу і тіло, може її скривдити. Звісно, їй здається, що він відповідає таким же чистим почуттям. Батьки попереджали доньку, але чи завжди перше палке кохання слухає чиїхось порад, навіть батьківських?

Катерина дає слово кохати і бути вірною і дотримує його. Офіцер дає слово честі і безчесно кидає дівчину. Хто згадає про офіцера? А от для Катерини та її батьків настає страшний суд, справжній суд честі, бо жіночу честь суворо стережуть люди і не дарують помилок.

Катерино, серце моє!

Лишенько з тобою!

Де ти в світі подінешся

З малим сиротою?

Ні, поет не засуджує дівчину, він плаче і сумує. Але розповідає все, як повинно було статися. "Що я наробила!... " — кричить дівчина. Не над собою вона ридає, над матір'ю, що "як мертва, на діл повалилась". Вона знеславила батьків, і суворий вирок виносять їй: Катерина із немовлям повинна піти з села. Ніде тепер немає їй порятунку.

Але й тепер не докоряє вона своєму коханому, не може уявити, що він так зганьбив її. Вона знов зустрічає його, і жодного слова докори не зривається з вуст:

Любий мій Іване!

Серце моє коханеє!

Де ти так барився?

Катерина не вірить, що той може кинути її, вона хоче показати коханому сина — а той тікає. І тут серце і розум дівчини не витримують душа не вміщає цього злочину — відмови від власної дитини. Мати лишає сина на шляху і топиться у ставку.

Жертва почуття, жертва зради, жертва світу, в якому

Того в'яжуть, того ріжуть.

Той сам себе губить.. .

Катерина — виплаканий поетом образ жінки, яку власна щирість і довіра прирекли на ганьбу й смерть. І щоб не залишилось сумніву у читача, поет ще раз зводить батька та сина — офіцера з дружиною та сироту-жебрака з сліпим:

А пан глянув.. . одвернувся.. .

Пізнав, препоганий,

пізнав тії карі очі,

Чорні бровенята.. .

Пізнав батько свого сина,

Та не хоче взяти.. .

Батько рушає в кареті, син лічить гроші, що йому подано.. . Страшний світ, де проклята чистота і панує зрада!

Объяснение:

Влада золота у повісті оноре де "гобсек" "художник, — стверджував , — це людина, що звикла робити зі своєї душі дзеркало, в якому відіб'ється весь світ". навіть у невеликій повісті і вдалося показати реалістичну картину сучасної франції, розкрити головну рису цього суспільства — матеріальну зацікавленість, владу грошей.  безжалісність і нещадність головного героя повісті "гобсек", чиїм ім'ям її названо, вражають. ім'я гобсек стало загальновживаним, коли йдеться про скнар.  замолоду холодний та скупий гобсек був людиною життєлюбною, наділеною природним прагненням самоствердитися в житті. але, переживши багато страшних випробувань, зазнавши голоду, злиднів, потоптаного кохання, спокуси великих грошей, герой повісті став холодним, черствим здирником, нагромаджувачем багатства.  гобсек має витончений розум, сильний характер, він чудовий психолог. та все ж таки всі його таланти спрямовані лише на одне — накопичення грошей, багатства. зваживши весь свій життєвий досвід, уже немолода людина, герой повісті дійшов до розуміння того, що "з усіх земних благ є тільки одне, щоб людина прагнула його. це золото! "  позичаючи гроші під величезні проценти, він фактично грабує людей, принижує їх морально і стає володарем їхніх доль. гобсеку не потрібна політична влада — йому досить влади лихваря.  будучи багатою людиною, сам гобсек живе в неохайній кімнаті, пішки ходить до своїх кредиторів, погано харчується, мерзне на вулиці, бо одежина бідна та слаба. весь його зовнішній вигляд викликає жах і відразу.  таким чином, відбувається еволюція героя як особистості: з людини життєрадісної, волелюбної, з розвинутим естетичним смаком він перетворюється на здирника, потворного лихваря. інтелектуальна людина, всю свою талановитість гобсек спрямував на фанатичне накопичення багатства, бо вважає, що почуття внутрішньої свободи, безпечне існування, повагу та незалежність тільки гроші.  останні часи життя гобсека. у каміні палають гроші, плавляться золоті злитки, будинок пронизаний сморідом від зіпсованих продуктів, скрізь нагромадження меблів. вірний своєму принципові безпристрасності, він нічим цим не користувався^'  старий лихвар помер. жага до збагачення лишилась. чи не так?