Показ жіночої долі у творчості шевченка

Т. г. шевченко – це  визначна постать в украïнськiй лiтературi.  це майстер художнього слова,  справжнiй патрiот, син украïни.  його творчість актуальна і дотепер, тому що теми, які він порушував у своїх творах будуть існувати завжди; він мав багатющий світогляд.досягнення шевченка використовується різними шляхами: дехто з сучасних письменників бере рядки з його творів як епіграфи до власних творів, можна бачити наслідування шевченкових традицій; праці шевченка присвячені творчості його сучасників.усi твори тараса шевченка об’єднує те, що кожне слово в них – про украïну та про ïï долю. у них теми про працю, про боротьбу, про мiсце поета в суспiльствi, про тяжку долю дівчат та жінок, про свiтле кохання i про палку ненависть до гнобителiв рiдного краю, спогади про героïчне минуле i мрiï про майбутнє. т. шевченка по праву можна вважати взірцем поета ще на довгії літа.

Жiноча доля у творчостi тараса шевченкапоряд з величними постатями героïчних борцiв, народних месникiв, поряд з iсторичними дiячами визвольного руху у творчостi т.г. шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою i чистотою образ трудящоï жiнки-матерi, сестри, дiвчини, коханоï. "такого полум'яного культу материнства, - писав м.г. рильський, - такого апофеозу жiночого кохання i жiночоï муки не знайти, мабуть, нi в одного з поетiв свiту. нещасний в особистому життi, шевченко найвищу i найчистiшу красу свiту бачив у жiнцi, в матерi". а сам, як ми знаємо, рiс без матерi: "там матiр добрую мою ще молодую у могилу нужда та праця положила ї" а пiзнiше тарас шевченко став вiльним, але одружитися так i не встиг, так що своïх дiтей i дружини у нього не було. мрiяв вiн поселитися в украïнi, одружитися з ликерiєю полусмаковою, але обставини склалися по-iншому. i все-таки вiн дуже любив дiтей, завжди ïм спiвчував, i улюблений його образ - це мати з дитям. щаслива мати, вiльна, як у тому "снi", що приснився крiпачцi:   у нашiм раï на землi   нiчого кращого немає,   як тая мати молодая   з своïм дитяточком малим -     i на оновленiй землi   врага не буде, супостата,   а буде син, i буде мати,   i будуть люди на землi - для т.г. шевченка жiноча недоля була згустком болю, що запiкся в його серцi. крiпацька неволя - це доля рiдноï матерi, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер катрi, ярини, марiï - голубок молодих, у яких "коси в наймах побiлiють", це трагiчна доля його першоï трепетноï любовi - оксани коваленко, доля всiх нещасних жiнок, що "нiмi на панщину iдуть i дiточок своïх ведуть". т.г. шевченко гнiвно виступав проти жiночого безправ'я. вiн нiби зiбрав воєдино у своєму зболеному серцi страждання поневолених жiнок усiх епох i схвильовано розповiв про них цiлому свiтовi. один з перших жiночих образiв у шевченка - це катерина з одноiменноï поеми. їï прообразом була його кохана оксана коваленко, з якою доля так i не звела тараса. першi героïнi т.г. шевченка - нещаснi, сплюндрованi жiнки: катерина, оксана, марина, ганна. згадаймо "причинну", "тополю", "лiлею" - це все жiнки без щастя i долi. правда, серед них пiзнiше з'явиться i бунтарка, яка пiдпалить панський маєток i помститься за свою ганьбу. але таких було мало. бiльшiсть дiвчат шевченкового часу ставали жертвами помiщицькоï розпусти, часто накладали на себе руки. назви його творiв: "вiдьма", "сова", "слепая", "мар'яна-черниця" - не випадковi: саме наймичками, вiдьмами, совами, слiпими, черницями були жiнки в тодiшньому суспiльствi. кожна жiнка-жертва для поета рiдна: "моя се мати i сестра, моя се вiдьма, щоб ви знали ї" шевченковi поеми кличуть до помсти тим, хто топтав жiночу честь, гiднiсть i щастя. менi особливо iмпонує образ ганни iз поеми "наймичка". їï життя заради сина, повнiстю принесене в жертву, - це материнський подвиг. лише перед самою смертю вона розкриває синовi правду. ще одна iз сторiнок шевченкiвських вiршiв - це удовине горе, коли єдиного сина забирають у солдати. великий кобзар писав i жартiвливi поезiï (на жаль, ïх дуже мало) про веселу життєрадiсну украïнську жiнку, наприклад, "утоптала стежечку". шевченковi героïнi вмiють не тiльки терпiти страждання, а й мститися своïм поневолювачам: оксана, божеволiючи, пiдпалює палати свого кривдника; марина вбиває ножем пана, який знiвечив ïï молодiсть; вiдьма горить гнiвом, ненавистю до розпусника-пана. тарас григорович бачив у жiнцi передусiм духовну красу, обожнював материнство, уславлював вiрнiсть i щирiсть, але не прощає аморальностi й жорстокостi.

Для кожного сенс життя особливий, притаманний лише окремій особі. Він може полягати в красивому життя, великій кількості грошей, комфортно улаштованому майбутньому.

А для когось, може, навпаки, сенс життя полягає в постійному творчому пошуку нових технічних можливостей для всіх людей. Вони пишуть вірші, а може, й величезні романи, складають неповторну музику, пісні.

Є люди, які свій сенс життя бачать у створенні власної міцної та люблячої родини. Створити таку сім’ю дуже важливо, адже лише в ній виросте здорова й вихована дитина.

Сенс життя — це важкий і дуже важливий вибір, кожен робить його по-своєму, з огляду на свої індивідуальні можливості й здібності.

«Життя окремої людини має сенс лише в тій мірі, наскільки вона допомагає зробити життя інших людей красивіше і шляхетніше. Життя священне; це, так би мовити, верховна цінність, якій підпорядковані всі інші цінності. »

Черепаха, не нудьгуючи, годину сидить за чашкою чаю. чотири чорненьких чумазеньких чортеня креслили чорним чорнилом креслення. щок-щок-щок:   в чавунці зварю борщок. під кущем курча гуляє, черв’ячка собі шукає. мати-квочка поруч з ним, з сином крихітним своїм. качка чотири яєчка знесла, в червні вона каченят навела. ходить тепер вона з ними на річку їсть по дорозі смачненьку суничку. вліз у хату їжачок і побачив бурячок: “у цікавої цій штучки жодної нема колючки”. якось повз колючий тато, на спині він ніс багато: лист, ожину, два грибочка для маленького синочка. “їж, мій любий хлоп’ячок! ” вмовляє сина їжачок. своїх друзів пригощаю, наливаю в чашки чаю, ось варення із порічки, а ось тістечко з сунички. шифер кришу прикрашає, від дощу її ховає. ми до школи швидко йшли, кущ шипшиновий знайшли. на машині у гараж заїжджає батько наш. для машини це як дім, тепло й затишно у нім