Питання з відповіддю розділ 3 за темою митькозавр з юрківки або химера лісового озера

к же давно я це вчила, але зараз щось ) мирослава - дочка боярина тугара вовка, іі матір померла, коли дівча лише народилося, тому мирославу виховувала проста селянка, що привчила її до праці, а такоє вселила в її серце почуття патріотизму та справедливості. мирослава нічого не підозрбвала про темні справи свого батька, бо звикла поважати, любити людей, відноситись до них з повагою та довіряти їм.дізнавшись що батько її зрадник, героїня відмовилася від нбого,але все ж таки вона хоче повернути батька "на шлях істиний" але це їй не вдається. також вона дуже хвилюється, коли захар беркут розбити ворогів повністю, вбивши при цьому і свого сина, якого мирослава щиро покохала.  вона добра, але дуже хоробра, відважна, єдина з жінок пішла ловити дикого звіра.максим - він в дечому схожий на тугара вовка: усвідомленям своєї сили, сміливі є і відмінне, він вважає що найбільша влада - це громада, що усі - рівні, поклоняється старим традиціям.  тугар вовк - зрадник, дуже зарозумілий, в нього відсутнє почуття патріотизму. він підступний, хитрий і жорстокий.вибач, але більш нічого не пам'ятаю, та сподіваюсь, це

Для становлення людської особистості велику роль відіграє знання свого минулого та ставлення до нього. пишатися своїм минулим, перейматися його проблемами, продовжувати справу своїх пращурів чи, навпаки, соромитися, мовчати про нього як про невиліковну спадкову хворобу - ось питання, на які має відповідати історичний твір. бо через кілька століть новонароджений положишило може й не дізнатися про долю свого пращура чи, дізнавшись, засоромитися або не зрозуміти тих болей і радощів, якими жило минуле, а народ без минулого, ніби дерево без коріння, - легка здобич для невсипущого зла. історичний  твір завжди був одним з найголовніших чинників пробудження національної свідомості народів. історію треба знати, вивчати, аби творити сучасне й майбутнє, не повторюючи помилок попередників. у цьому й полягає мудрість історії. а історія українського народу була від самого початку надто кривавою. а чи не тому, що дух наш виснажився за довгі тисячоліття змагання за право існувати, жити; чи не тому наші сучасники втратили нині дух вольниці і непокори - дух життя, а не існування? колись цей дух українцям піднімали кобзарі, а зараз цю функцію перейняли історичні твори,  про колишніх героїв, непереможних уже в тому, що здатні на бунт, заряджаючи своєю енергією маси. і доки існує хоча б один такий бунтівник - народ буде жити, нація буде існувати.