Придумати свій кінець до роману тигролови

Наталка та гриргорій перетнули кордон. пройшовши декілька верств вони поселились у містечку гуляні. пес так і не повернувсь. шкода пса, але наталка і григорій зажили мирним життям. збудували собі хатку, завели собі є господарство. вони жили звичайним сільським життям. наталка влаштувалась дояркою, а григорій працював на сталеварному заводі минали роки, а молоді невдовзі втомились від такого життя. одного дня вони вирішили повернутися додому. в ранці вони вирушили до дому, вони йшли декілька ді і ось вони вже біля власного будинку, все поросло бур`яном, молоді запідозрили щось неладне. зайшовши всередину вони не знайшли ні живої душі. від найблищих мешканців вони дізналися правду про долю своїх батьків: тих стратили за переховування контрреволюціонері обурений григорій, знаючи про лісових повстанців, вирішує їхати в західну україну. там він вступає до лав з перших днів він бачив зверхнє ставлення до нього вояків, однак він потоваришував з одним з чому б се так запитав він у побратима? - все просто, -той відпові ти не їхніх арійських кровей, не з західної україни ти родом, то й не люблять тебе, а мене тобі складно було і в вояках, презріння вояків погіршувало настрій, до наталки теж відносились погано, вона, живучи протягом багатьох років   у сибіру, здобула акцент відмінний від українського. напередодні однієї з ночей товариш розбудив григорія. -чого тобі? / -вставай, бери жінку та тікай? /- та що трапилось? /- наш командир дізнавсь про твоє походження, а власне неукраїнське походження твоєї жінки. тікай, завтра вранці планується ваш розстрі хутко зібравшися григорій разом з наталкою тікали вночі, коли всі а ось і їде якийсь потяг, вони й застрибнули в в потягу їхали радянські робочі. - здраствуйтє рєбята, ви откуда? /- от упа, оні нас хотєли расстрєлять./ -вот сволота, руский народ унічтожить рєшили. но ничего покажєм ми ім. а ви куда собствєнно направляєтє це питання змусило григорія замислитись. але в нього не було вибору, оскільки всі проти нього відвернулись, але найбільше його розізлили патріоти, захисники україни, які хотіли його розстріляти. наталка знала добре російську та і він вивчив, оскільки в китаї вони поселились в тій області де жили росі все ж григорій відповів- нє знаю куда, хотім воєвать с упа/- дєло говорітє, ми вам так григорій став польовим офіцером, наталка не відставала від нього. одного разу наталка отримала тяжке поранення і вже не змогла воювати. вона згодом вилікувалась і ніде більше не працювала окрім власного під час операцій проти упа григорій отримав чимало орденів. за те що він "перевиховався", його не було розстріляно, а навпаки він просувався по службі і ось він вже майор. майор многогрі він отримав посаду, яку колись займав його лютий він був надзвичайно здивований, коли отримав майора, бо згадав свого кривдника. "життя непередбачувана річ"-подумав ві ось так і в житті, буває моральне буває суттєве переродження особистості, її свідомості буває дане переродження в позитивному аспекті, а буває й у вигляді моральної деградації, яка є викривленням свідомості.

1.на самому краї села, од вигону, стояла невеличка хатка, вікнами на широкий шлях. з-за хатки виглядали невеличкі хлівці, повіточки; трохи далі  — тік; за током  — огород; а все кругом обнесено низенькою ліскою. зразу видно було, що то плець не дуже заможного хазяїна. не достатки, а тяжка праця кидалась в вічі. хата хоч старенька, та чепурна, біла,  — видно, біля неї ходили хазяйські руки; двір виметений, чистий; огорожа ціла, хоч і низенька, а ворота дощані-хрещаті.  2.а й дитина ж то вийшла  — на славу! повновиде, чорняве, головате, тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе. другі діти жваві,  — як дзиґа крутиться, на місці не скажеш йому: дай те! дай друге!   — як стріла чіпка, як його звали,  — не такий, ні! оце, було, мотря чи оришка скаже: «подай, чіпко, води! », або  — ножа, або  — » то він і почне: «а де ж воно лежить, чи стоїть? » отак розпитає, повагом устане, повагом піде, підніме й повагом  

біблійні сюжети й мотиви в українській та світовій літературі

біблія — найвеличніша книга людства, яка містить заповіти бога людям для усвідомлення їхньої гріховності та спасіння душі.

до біблійних образів, мотивів і сюжетів в усі часи зверталися письменники різних країн. у xiii-xviii століттях не було митця, який би у своїх творах не звертався до біблії. не втратила ця книга книг свого значення і в пізніший період. біблійні образи й мотиви живили творчість і надихали на нові твори г. сковороду і т. шевченка, данте і шекспіра, п. куліша і о. пушкіна, лесю українку і ч. айтматова.

філософ і просвітитель григорій сковорода називав біблію своєю "возлюбленою невісток" і зазначав, що саме в духовному шлюбі з книгою книг народилися найкращі його твори.

до біблії звертався і тарас шевченко. з неї він брав вислови (як епіграфи до творів "сон", "єретик", "великий льох"), мотиви, які по-своєму переробляв. такої переробки зазнали десять псалмів давидових. у сорок третьому псалмі читаємо:

смирилася душа наша,

жить тяжко в оковах! встань же,

боже, нам

встать на ката знову.

у сто тридцять другому псалмі митець лине думкою в далеке майбутнє, в якому всі люди будуть рівними, житимуть, як брати. найповніше т. шевченко сказав про те, яким уявляє нове суспільство, у поезії "ісаія. глава 35", використавши пророцтва ісаія, автора однієї з книг біблії.