Характеристика мити и серёжи из "митькозавр из юркивки"

Героями твору є два хлопчика - п'ятикласники - митько і сергій. отримавши від «улюбленої ботанічку » завдання зібрати колекцію комах , винахідливі друзі вмовляють батьків відпустити їх на літо до бабусі митьки в село . батьки сергія відразу не погоджуються , бо знають , яка то вибухова сила , ці двоє друзів , але, врешті -решт , погоджуються , піддавшись вагомим аргументам про « передчасному старінні наших організмів » і двійки за незібраний колекцію , що придумав митька . приїхавши в юрківка , по дорозі до бабусиного будинку митька і сергій зустрічають велосипедиста ваську - хлопчика років чотирнадцяти , що сміється над збройними сачками друзьямі.іменно цей велосипедист від нічого робити вирішує і налякати пріятелейваська секретно розповідає їм про страшне чудовисько , химеру , що живе в лісовому озері. казка , на перший погляд , підозріла і мало подібна правді , але цікава до неможливості! тому митька і сергій вирішують все ж таки заночувати біля озера , щоб з'ясувати , чи ховається в ньому страшне жівотниеразигривая п'ятикласників , васька підкидає різні докази існування озерної химери , ставить на березі річки сліди лап страшного ненажерливого чудовиська , яке з'їло навіть ворону , залишивши лише перо. якось так) мені поставили 11 і! вот еще на : героями произведения являются два мальчика-пятиклассники - митько и сергий. получив от «любимой ботанички» собрать коллекцию насекомых, находчивые друзья уговаривают родителей отпустить их на лето к бабушке митьки в село. родители сергея сразу не соглашаются, так как знают, какая то взрывная сила, эти двое друзей, но, в конце концов, соглашаются, подвергнувшись весомым аргументам об «преждевременном старении наших организмов» и двойки за несобранную коллекцию, что придумал митька. приехав в юрковку, по дороге к бабушкиному дому митька и сергей встречают велосипедиста ваську - мальчика лет четырнадцати, что смеется над вооруженными сачками друзьями.именно этот велосипедист от нечего делать решает пошутить и напугать приятелейваська секретно рассказывает им про страшное чудовище, химеру, что живет в лесном озере. сказка, на первый взгляд, подозрительная и мало подобна правде, но интересная до невозможности! поэтому митька и сергей решают все же таки заночевать возле озера, чтобы выяснить, прячется ли в нем страшное животныеразыгрывая пятиклассников, васька подбрасывает разные доказательства существования озерной химеры, ставит на березе реки следы лап страшного прожорливого чудовища, которое съело даже вороную, оставив лишь перо.

«Не всякі жарти бувають чогось варті»

Одного разу хлопчику захотілося розсмішити свій клас на уроці інформатики. Спочатку він не знав, як це зробити, але побачив на сервері папку з непристойною назвою. Хлопчак здивувався, але раптом вигукнув на весь клас: «Дивіться, яку я папку зробив!». Всі над ним посміялись, а коли прийшов вчитель, розповіли йому, що цей учень зробив погану папку.

Вчитель інформатики покарав хлопця за такий ганебний вчинок, хоч насправді учень лишень похвалився чужою провиною, але вже було запізно щось міняти. Тоді хлопцю стало соромно, він збагнув, що його жарт виявився зовсім не смішним. Не дарма ж народна мудрість каже: «Не всякі жарти бувають чогось варті» (Кудряшов Анатолій)

IMAG0387«Ліпше своя хата, як чужа палата»

Жив — був один чоловік. Мав він сім’ю: маму, тата, брата та сестру. Мав він і своє господарство, хату, коня, корову та овець! Рано-вранці Іван (так звали чоловіка) вставав і йшов ловити рибу, вдень він господарював, а ввечері, стомлений, відпочивав із сім’єю на ґанку.

Все було добре, та чогось не вистачало. Йому здавалося, що десь там вдалині є краще життя. Він зібрав свої речі та покинув рідну домівку. Довго Іван блукав на чужині, але все, що він бачив, він порівнював з рідним домом. І нарешті хлопець зрозумів, що треба повертатися додому, бо ліпше своя хата, як чужа палата. (Сафонов Микита)

«Яка робота, така й плата»

Колись дуже-дуже давно жив у якомусь селі Йонька. Надумав він якось грошей заробити. Розмірковував він, і дійшов висновку, що він прикинеться вправним кравцем. Пішов він у інше село. Там йому один чолов’яга замовив сорочку та штани. Але Йонька працював за принципом «косо, криво, аби живо», тому, коли той чоловік прийшов на примірку і побачив його роботу, він гнався за Йонькою аж до його садиби.

Правду кажуть в народі: «Яка робота, така й плата!» (Канов Богдан)

Просимо Вас при передруку статті розміщувати посилання на наш сайт! © Школа «Афіни», 2012

Теги: старшая школа, украинская литература, украинский язык

29,777

< Смачні віршіОстрів загадок >

Статті цього ж автора

Великі українці через призму кіно

Геральдика. Герб моєї родини

Математика у віршах

Різновиди навчальних диктантів на уроках української мови. Нестандартні диктанти

Виставка-конкурс художніх виробів "Українська писанка"

Автори сайту

avatar Оксана Андрейко

Про автора

Останні статті розділу

Дистанційне навчання. Зарубіжна література (2016 – 2017 навч.рік)

Список творів із зарубіжної літератури для учнів 5 класу (2017—2018 навчальний рік)

Рекомендований список літератури на літо для учнів 4 класу

Книга — моє захоплення!

Історія друкарства. Урок літератури в музеї

Толя – другорядний герой оповідання «Федько-халамидник». Він жив у заможній сім’ї. Батьки мали будинок, який здавали в оренду. Там, де жив Толя, «було тепло і затишно,... не чутно сварок, .. без бруду і клопоту». Хлопець був єдиним сином, «дитина благородна і ніжна,... виходив на двір трохи боязко», його всіляко оберігали від негараздів. Тому виріс кволим та несміливим, попаде під краплі дощу, усім - нічого, а Толик потім довго хворіє.

Зовнішній вигляд відповідав його вихованню: «чистенький та чепурненький,... мати вмлівала, коли її дитина приходила задрипана, подрапана, з розбитим носом». Батьки забороняли бавитися з сусідськими хлопчаками, котрі походили з бідних родин. Але Толика тягнуло до своїх ровесників. Хоча йому, лякливому та повільному, було далеко до спритності їнших хлопців, особливо Федька.

Перед батьками Толя хоче виглядати слухняним, боїться їхнього гніву, тому здебільшого все робить потайки. Так «виходить з дому тихенько, щоб мати не помітила». Заздрить сильному Федькові, хотів би бути схожим на нього. Не зваживши свої сили, пішов на кригу. Розгублений Толик плакав, замість того, щоб діяти. Діставшись берега, відразу побіг геть і зовсім забув про свого рятівника. На нього не можна покластися у важку хвилину. Він не вміє визнавати своїх помилок, брати на себе відповідальність за свої вчинки, думає тільки про себе.

Для сусідських дітей Толя не був надійним другом, можливо, тому вони часто кепкували з нього. Багато батьків добре відгукувалися про хлопця, адже переживали, що їх можуть виселити з квартир. Ніхто з дорослих за показною вихованістю та чемністю хлопця не бачив його справжніх поганих рис. Толик не тільки не задумався над своїм поганим вчинком, але й несправедливо взяв чижика, якого він не заслуговував.

Толя не може бути справжнім другом.