Біография (миколи гоголя 50 о чень надо ,

Мико́ла Васи́льович Го́голь (рос. Николай Васильевич Гоголь; прізвище при народженні Яно́вський, з 1821 року — Го́голь-Яно́вський; 20 березня [1 квітня] 1809 року, Сорочинці, нині Великі Сорочинці, Миргородський район, Полтавська область — 21 лютого [4 березня] 1852 року, Москва) — український та російський письменник[4][5][6][7][8][9] з роду Гоголів-Яновських[10], класик російської літератури[11][12], вважається найвизначнішим з представників її «української школи»[5]. Був одним із засновників реалізму та заклав соціально-критичний («гоголівський») напрямок в російській літературі[7][10].

Микола Гоголь біографія стисло Народився в селі Сорочинці Полтавської губернії в небагатій поміщицькій сім’ї 1 квітня в 1809 році. Свою освіту Гоголь почав в 1821 році в Ніжинській гімназії вищих наук. У 1828 році Гоголь переїхав до Петербурга, там він служив чиновником. Там він був трохи розчарований, оскільки коштів на існування не вистачало, в актори його не приймали, літературна діяльність не вдавалася. Під псевдонімом В. Алов в 1829 році він написав романтичний твір «Ганц Кюхельгартен». Після різкої критики на адресу книги, він сам же знищив її тираж. . Перша повість Гоголя «Басаврюк» з’явилася в 1830 році в журналі «Вітчизняні записки». Поступово він став зав’язувати знайомства з літературним гуртком Петербурга. Він спілкувався з О. Сомовим, бароном Дельвіг, П. Плетньовим, Пушкіним і Жуковським. Поступово з’являлися у пресі нові роботи Гоголя. Серед них, «Вечір напередодні Івана Купала», «Сорочинська ярмарка», «Майська ніч». В альманасі «Північні квіти» була надрукована глава історичного роману «Гетьман». Однак його першим великим літературним успіхом стали «Вечори на хуторі біля Диканьки». В цих оповіданнях автор неймовірно яскраво зобразив український побут, з використанням веселощів і тонкого гумору. У 1833 році письменник вирішив присвятити себе викладацькій діяльності, і вже через рік був призначений помічником професора на кафедрі історії Петербурзького університету. В цей період він цілком зайнявся вивченням історії України, що потім лягло в основу задуму «Тараса Бульби» (1835). Усвідомлюючи всю силу театру, Гоголь зайнявся драматургією. Твір Гоголя «Ревізор» було написано в 1835 році, а в 1836 вперше поставлено. Через негативну реакцію публіки на постановку «Ревізор», письменник залишає країну. Незабаром після цього, письменник поїхав за кордон до Швейцарії, Парижу, де завершив свій твір «Мертві душі». У 1841 році, повернувшись до Росії, за до Болонського він домігся того, щоб в друк вийшов перший том «Мертвих душ». У другому томі відбилася духовна криза, що настигла письменника на той час. Незабаром душевний стан Гоголя погіршився. 4 березня 1852 року письменник помер, а більш ніж за тиждень до цього спалив другий том “Мертвих душ”.

Образ Мавки є дуже схожим до самої поетеси - Лесі Українки, тому що авторка вкладала у вуста героїні свої думки і світосприйняття ( у творі ми зустрічаємо чисельні монологи і ремарки). Мавка так, як і Леся Українка вважала, що головне у людині це її духовність, а вже потім тіло (тобто тут розуміється не конкретно "тіло", а взагалі все матеріальне).  А також спільною є та мука, що випала на їх життєвому шляху. Вони хотіли кохання, але доля була безжальна. І по при це все, і Мавка і Леся Українка назавжди залишили за собою незламність свого духу, щось вічне - "що не вмирає"Ⓐ.

    Ми не повинні залишати у байдужості та небезпеці братів наших менших, тому що вони теж заслуговують на життя в любові і турботі з нашої строни. Природа-матінка зробила цих маленьких тваринок беззахистними у цьому великому світі, тому кожне добре серце -  що пригорне до себе тваринку, попіклується про неї, нагодує, прихистить - дійсно зробить великий крок на зустріч світлому майбутньому.

  Я вважаю, що багато випадків, коли тварина рятувала людину є справжнім стиулом людині до того, щоб віддячити тваринам. Брати наші менші ніколи не зраджують своїх господарів і цим заслуговують великої поваги і нашої уваги. Згадаємо про тих же собак-поводирів, без яких деякі люди навіть не можуть уявити своє існування, чи наприклад котів, що охороняють людські будівлі від шкідників.

   На мою думку,  ці слова змусять задуматися кожного, хто читає ці рядки. Може саме ти своїм добрим сердцем, примусиш битися серце маленької  тваринки з новою силоюⒶ.