1.напишіть міні твір на тему вовк та його друзі. 2.поміркуйте що було б якби сашко не сіроманцю.

Тоже самое ищу ты 5 класс? нам по укр. лит задали

Чіпка (ничипір) варениченко – головний герой роману «хіба ревуть воли, як ясла повні? » п. мирного. він є байстрюком, сином мотрі, чоловіком галі.зовнішність: він мав «дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка», «ні високого, ні низького зросту, – тільки плечі широкі, та груди високі…».характер: у чіпці живуть дві людини – правдошукач і розбійник. як правдошукач він є допитливим, хазяйновитим, кохає галю і любить мотрю й бабу оришку, прагне справедливості для усіх. ставши розбійником, у ньому є жорстокість, бажання випити, здатність віддати усе, щоб «забутися», втілює у собі образ революціонера, бунтаря, який кривавими хоче створити нове справедливе суспільство.ставлення до інших: чіпка любить свою бабусю й матір, дружить із працьовитим грицьком, кохає галю. коли ж підпадає під вплив горілки та лушні, матні й пацюка, то забуває і навіть кривдить матір, відрікається від порядних знайомих, ненавидить увесь світ і здатен на вбивство.ставлення інших до чіпки: у дитинстві його любили лише рідні, він дружив з грицьком. суспільство жорстоко ставилось до нього, бо чіпка був байстрюком. коли чіпка став господарем, люди почали його навіть поважати, висували у земство, його кохала галя. ставши розбійником, суспільство бачило в ньому лише монстра, а для своїх товаришів по його чорному промислу він став ватажком.ставлення автора до чіпки: панас мирний та іван білик досліджують процес перетворення людини з правдошукача до вбивці. вони йому співчували, розуміючи, що він – породження суспільства, але в кінці засуджують його, що той не зміг протистояти цьому жахливому впливу і почав вбивати.перетворення чіпки на злодія – результат «дурних умов», у яке його заганяло суспільство та індивідуально-психологічні особливості цієї людини. якби він зміг побороти в собі бажання помсти, він став би позитивним героєм, прикладом, що треба боротися за себе, але мирним шляхом. але внутрішня слабкість, проявлена у його пияцтві та розбоях відвертає у мене будь-які симпатії до нього.

  "пісня про рушник" епітети: рідна мати,дорогу далеку,рушник вишиваний,росяниста доріжка,зелені луги,солов'їні гаї,незрадлива материнська ласкава усмішка,засмучені очі хороші,очі блакитні,тихім шелесті,вірна любов,материнська любов. метафори: оживе і дитинство, й розлука, і вірна любов; на ньому цвіте росяниста доріжка,і зелені луги, й солов'їні гаї,і твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,і засмучені очі хороші твої.  порівняння: я візьму той рушник, простелю, наче долю. уособлення: солов'їні гаї,засмучені очі,в щебетанні дібров.