Люди надо написать текст "кто твой любимый герой"

Шерлок холмс, герой писателя артура конан дойла – мой самый любимый персонаж. я увлекаюсь детективами и прочитал много произведений агаты кристи, эдгара по, жоржа сименона и других писателей. но самым добрым, умным, талантливым для меня остается шерлок холмс.  слава о нем проникла во все уголки , а затем о гениальном сыщике узнали во всем мире. холмс выезжает на расследование в ватикан, его нужна даже могущественным монархам. холмс в работе использует знаменитый дедуктивный метод. он может по отдельным деталям, по каким-то мелочам рассказать о человеке и его характере. у холмса есть друг - доктор ватсон. многое ему непонятно в решениях и выводах холмса, и он постоянно задает вопросы. совсем, как я: так же, как он, я удивляюсь словам и шерлока холмса. и шерлок холмс всегда терпеливо, доходчиво объясняет то, что нам непонятно.  мне нравится детективная «собака баскервилей», которая начинается с того, что шерлок холмс буквально извлекает из палки, забытой в его доме посетителем, массу информации. и когда появляется владелец палки, оказывается, что все сказанное холмсом — правда.  на этот раз речь идет о проклятии, которое нависло над родом баскервилей. из далеких времен передается из рода в род манускрипт, где написано: «остерегайтесь выходить на болота в ночное время, когда силы зла властвуют безраздельно». казалось бы, это легенда, сказка, но мурашки пробегают по коже, когда слышишь крики ночных птиц на огромном болоте, дыхание и рычание огромной собаки, готовой растерзать живого человека. страх испытывают все, и только шерлок холмс знает, что делать. он остается спокойным, выдержанным. ни в какие родовые заклятия он не верит, и его логика и здравый смысл в конце концов .  я думаю, что шерлок холмс останется моим любимым героем на всю жизнь. в нем есть все черты, необходимые человеку: он интересен, бесстрашен, убедителен, умен. 

Яна контрольній писала такий: роксолана — постать насправді легендарна. ця непересічна жінка не тільки (мала силу духу, любов до життя за таких випробувань, які важко й уявити. роксолана показала себе як мудру правительку, благодійницю, матір; читаючи про роксоляну, я замислився над долею живої людини, молодої вдови- насті лісовської, тобто роксоляни до викрадення, роксолани такої, якою вона, я впевнений, залишалась десь у глибині душі. мені здасться, роксолана гідна співчуття. говорячи з шанобливою повагою і здивуванням про те, чого їй вдалося досягти, ми часто забуваємо про те,що ця людина втратила.настя лісовська була захоплена в полон ще п’ятнадцятирічною дівчиною, фактично дитиною. напевно, не легко було їй опинитись у такому віці далеко від батьків, потрапити на чужі землі, де не було жодної рідної душі, навіть мова була незнайома, навіть релігія була чужа. інша країна, дикі звичаї, дике обходження. напевно настя лісовська весь час мріяла про те, щоб опинитись десь у рідному домі, повернутися до дитячих розваг, повсякденної праці, спілкуватися із дівчатами та хлопцями свого віку, свого кола. мабуть, під страшним тиском обставин найбільше дівчина думала про те, як вижити і зберегти себе у тому світі, в якому вона опинилась. проте навряд чи в глибині її душі ніколи не виникали мрії про те, щоб усе, що з нею сталось, розвіялось, немов страшний і абсурдний сон.я сприймаю історію роксолани не стільки як історію про силу духу, скільки історію про справжнє людське страждання. те, що пройшовши крізь усі випробовання, роксолана вижила в моральному розумінні, досягла чогось, стала жінко: матір’ю і, мабуть, була-таки щасливою — усе це гідне захоплення, але ж, захоплючись, мало хто думає про те, якою ціною все це було здобуто. я , не раз у житті цієї жінки крізь самовпевнену, розважливу, мудру сильну роксолану пробивалась настя лісовська, яка хотіла щастя без боротьби. це не означає щастя задарма, але щастя без надриву, без перебування у постійному напруженні, без шаленого спротиву обставинам. напевно, у другій половині свого життя, піклуючись про долю своїх синів, будуючи мечеті й шпиталі, присвятивши себе тій діяльності, яка дійсно характеризує її як людину з добрим і — що головне — живим серцем, роксолана була майже щасливою.

Саше случалось знавать и печали: плакала саша, как лес .ей и теперь его жалко до слёз.сколько тут было кудрявых берёз! там из-за старой, нахмуренной еликрасные грозды калины глядели…автор: н.а.некрасов у калины и рябинывьются стайками дрозды.под окошком георгиныкрасотой своей горды.автор:   е.трутнева если в небе ходят грозы,если травы расцвели,если рано утром росыгнут былинки до земли,если в рощах над калинойвплоть до ночи гул пчелиный,если солнышком согретався вода в реке до дна, –значит, это уже лето! значит, кончилась весна! автор:   е.