Розповидь про батаничний сад(любой)

Никитский ботанический сад расположен недалеко от поселка никита (вдоль главной шоссейной дороги южнобережья, в 16-ти км от ялты.это старейшее научное заведение крыма было основано в сентябре 1812 года российским ученым-ботаником христианом стевеном (он был первым и самым любимым сотрудниками руководителем сада). сад в ту пору имел красивое название- казенный императорский таврический ботанический сад.наш первый экспонат- китайская веерная пальма. символ ялты, несмотря на то, что дерево чужое и иностранное. плоды ее- гроздь сухих ягод, по виду напоминающая виноград. собранный букет из таких зеленых гроздей может простоять не осыпаясь 8 лет! молодые листья у пальмы растут на верхушке, то есть чем ниже лист, тем он старше. каждый лист живет 4 года. потом он засыхает, отваливается, оставляя черенок. тот в свою очередь тоже высыхает, распадается на волокна, которые потом покрывают ствол будто войлоком.

Рiк: 1962 лiр.рiд: лiро-епос провiдний мотив: вмiння( талант ) бачити красу у простих речах(у повсякденному життi) жанр : (модерна). вiрш.розмiр: верлiбр(вiльний вiрш) образи: сонця та соняшника йдется у вiршi про поезiю i поета. вони розкривають прихованi можливостi творчого життя за законами краси,творчого злету.такий рух пробудженого таланту від «земного» до «небесного» здійснюється у творі і.  драча через образи соняшника, що поєднує в собі ці дві сфери: порив до високості із закоріненням у рідний ґрунт. сонце-символ тепла,свiтла,чистоти життя соняшник-образ поета вибiр випав через його нацiональну символiку

Мені здається, що старий кайдаш не досить уваги приділяв вихованню своїх синів. «він був добрий стельмах, заробляв добрі гроші, але ніяк не міг удержати їх у руках. гроші втікали до шинкаря. панщина поклала на кайдашеві свій відбиток». чимало настраждавшись, наробившись за свій вік так, що «аж шкура болить», кайдаш намагається знайти забуття в чарці. потоваришувавши з оковитою, він втрачає повагу старшого сина карпа. я думаю, що карпо, старший син кайдаша, з дитинства був грубуватим, ріс черствим, бездушним. ці риси поступово тільки набирали обертів. він був першою дитиною, мабуть, його більше пестили, пробачали грубість. коли парубкував, то теж був мовчазний, гордовитий, ніколи навіть не сміявся. «його насуплене, жовтувате лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались». після одруження та народження сина карпо ніби виріс у власних очах, відчув себе справжнім хазяїном. починає поводити себе ще більш егоїстично. він ніколи не був покірним, не змовчував батькам, під час сварки через мотовило вперше підняв на старого кайдаша руку. про його жорстокість та черствість знало все село. я погоджуюсь із тим, що батьки належним чином не займалися його вихованням, тому й мають такий результат. я не згоден із думкою, що кайдаш не займався вихованням дітей, тому що він був богомольна людина, а значить цінував свою сім’ю й доклав усіх зусиль для виховання хлопців. на мій погляд, стара кайдашиха не знаходить спільної мови зі старшим сином та невісткою, тому що на неї панщина наклала свій відбиток. замолоду вона довго служила в панів і «набралася од їх трохи панства», «до природної звичайності української селянки пристало щось вже дуже солодке, аж нудне», зовнішня пиха, облесливість у розмові. я не згоден із думкою, що у сварках винні батьки. розпалюванню ворожнечі сприяли й невістки, особливо мотря. у неї надто дріб’язкова натура. вона ладна лаятися за яйця, курей, кухоль, а наслідки всього цього жахливі — порушення етичних норм, народної моралі, бо син здіймає руку на батька, мотря вибиває кайдашисі око, карпо женеться з дрючком за матір’ю, заганяє в ставок і ладен вдарити, та зупиняється, бо «не так шкода, матері, як чобіт». джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua