Які жанрові, сюжетні та композиційні особливості роману пантелеймона куліша "чорна рада " дуже потрібно )

композиціяроману нагадує побудову історично-пригодницьких творів вальтера скотта: історична епоха й історичні постаті — це тільки тло, на якому розвивається романний сюжет, заснований на любовному трикутнику й вимишлених головних героях твору. разом з тим автору пощастило дати ряд художньо правдивих історичних епізодів, створити чимало реалістичних масових сцен, відобразити класові настрої деяких представників верхівки й окремих низових соціальних груп. «чернь» і «чорну масу» показано лише як стихійну силу, здатну тільки до руйнування.

сюжет «чорної ради» взято з доби руїни. соціальні антагонізми, що виявились на україні відразу по смерті богдана хмельницького і перетворили всю тогобічну «иже от корсуна й. белой церкви малороссийскую украйну» на область, «пустыне оставленную», служать тлом для історії двох закоханих героїв петра шраменка та лесі череванівни.

творчість відомого українського письменника б. харчука вчить кожного з нас виховувати в собі бережливе ставлення до оточуючої природи, до її краси. його твори здатні з самого дитинства прищепити читачам риси доброти, чуйності і відповідальності за оточуючий нас світ. частіш усього ми бачимо непорозуміння людей до тих, хто знаходить підтримку і порозуміння саме у природі. на основі прочитаних мною творів я маю змогу зробити висновок, що людина і природа міцно і назавжди взаємопов’язані друг з другом. і тому ми повинні сприймати оточуючу нас природу не тільки очима, а й серцем і душею.

 

ми повинні наслідувати справі героя творів б. харчука та робити все, що є в наших силах для збереження природи, для її розуміння і для найбільшого з нею зближення. ніколи не слід знищувати рослинний світ, ніколи не слід ображати тварин, бо все те, що нас оточує у житті – теж живе. прикладом для нас може служити планетник – герой однойменного оповідання б. харчука, про якого він написав: «він ніколи не зривав листя, не ламав гілля, старався не толочити постолами трави – усе живе, усе для чогось призначене. навіщо ж його мучити й нівечити? ». про це ж саме говорить багато повір’їв та народних легенд українського народу, які досить часто зустрічаються у творах письменника.

 

для більшості творів б. харчука притаманна думка про збереження природи і її краси, і саме цю думку ми ніколи не повинні забувати, зробивши прикладом для себе і своїх вчинків героїв творчості письменника. для того, щоб стати гідним членом нашого суспільства, «щоб жити і вдосконалюватися — піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».

Новела «мати» є однією з найвидатніших творів григорія косинки. він по праву вважається майстром новелістики, здебільшого тому, що він має унікальну світоглядну картину часів зародження радянської держави. він не є апологетом штампованих звеличень та дифірамбів досягненням більшовиків. його твори зображують реалістичну картинку того часу, критично висвітлюючи суспільні процеси через фільтр психологічного сприйняття конкретної особи. в центрі сюжету знаходиться українська родина, де трапилося лихо – помирає мати. батько і діти безпорадно спостерігають, як руйнується їхня маленька модель світу, основою якої була мати. але вони не бажають сидіти склавши руки й миритися з цим, намагаючись врятувати її. старший син збирається лікаря, для чого від’їжджає в дуже небезпечну подорож до сусіднього села. шлях до сусідньої зеленогаївки може здатися вічністю, коли усі думки про вмираючу мати, а сам шлях пролягає через польсько-більшовистський фронт. автор підкреслює, як мало важить для селянина великі політичні ігри, на відміну від того, що найсвятіше для кожного українця – його сім'я. до таких художніх засобів внутрішній діалог, розповідь від першої особи, косинка окреслює проблематику твору – конфлікт особистої драми з драмою суспільною. сім’я головного героя символізує модель українського суспільства та світоглядні орієнтири, а також менталітет українців. для головного героя має значення лише його обов’язок до матері, надія на те, що він встигне лікаря, чого б йому це не коштувало. фронтові бої виступають при цьому лише тлом для почуттів андрія, що переймається життям матері. таким чином, автор подає основну ідею твору, що полягає у ствердженні, що будь - який душевний злам знаходить свою реалізацію через напружену ситуацію.