Прислів'я на тему : чому не треба завдавати будь-якої шкоди собі та іншим?

Не бажай другому тогт, чого сам не хочеш не плюй в колодязь -може доведеться напитися все добре переймай, а зле уникай

Федько - головний герой оповідання Володимира Винниченка. Він був хлопцем-розбишакою, яких часто можна зустріти у наших дворах. Його батьки були бідними. Часто підкреслювали, що і Федько "мужичиня". Просили, щоб не водився з Толиком - сином господаря, у котрих вони винаймали квартиру.

   Федько виділявся серед ровесників неабиякою силою, був задиракою та полюбляв битися, адже завжди виходив переможцем. І одівався відповідно: «картуз набакир,... чуб йому стирчком виліз з-під картуза, очі хутко бігають» та ходив «руки в кишені,..., не поспішає, ... навіть груди підставляє, так наче йому тільки того й хочеться, щоб його вдарили каменем».

    На початку твору не хочеться схвалювати Федька, адже він часто ображає своїх друзів. Але згодом читач розуміє, що перше враження неточне. Федько добрий, адже віддає змія і свої нитки. Він вигадливий, повний енергії і сили, сміливий та спритний. Сусідських хлопцям цікаво з ним. З кожної наступної сторінки починаєш захоплюватися Федьком, його правдивістю та відданістю друзям. Хоч хлопець часто спокушає до бешкетних витівок господарського сина Толика, але терпляче зносить покарання, «за ремінь не сердиться, ... розуміє, що так і треба». Перейти річку по кризі намірився Федько. Всі друзі із захопленням і переживанням гали за витівкою. Вони вірили в нього, бо були переконані у його спритності, передбачливості та сміливості. Те, що тільки один Федько кинувся на порятунок  Толі, свідчить про товариськість, співчуття, героїзм героя.

   Трагічний випадок на річці показав усім справжнього Федька – надійного друга та відважного рятівника.  

Климко - маленький хлопчик, що росте без батьків. Його дитинство прийшлося на роки війни, що безжально вбивала всіх без розбору. Тобто дитинство хлопчака не було безтурботним та радісним. Навпаки. Він постійно втрачає близьких людей та вимушений був вчитися відповідати сам за себе, навіть у такому невеликому віці. Климко є гарним товаришем, відчайдушною, щирою та відданою людиною. Він дбає не лише про себе, а й про інших, адже в нього напрочуд добре серце. Маючи притулок сам, він ділиться ним зі своїми близькими людьми. Близькими не по крові, а по духу. Хлопець йде по сіль та харчі, адже знає, що якщо він цього не зробить, то не виживе ні він, ні його вчителька, ні її малесеньке дитинча. Але раптово його життя обривається. Життя такої сильної духом, відважної та благородної людини. Климко - приклад чуйності, ніжності та хоробрості. Це та людина, яку варто наслідувати.